Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в травні 2010 року
Агрокліматичні умови квітня не сприяли ранньому масовому виходу з місць
зимівлі фітофагів. За даними весняних контрольних обстежень сільськогосподарських
угідь шкідливі комахи перезимували задовільно. Умови цьогорічної багатосніжної зими
уможливили виживання 64-81% популяцій шкідників, більшість з яких, а також
збудників хвороб, за сприятливих умов розвитку становитимуть реальну небезпеку
посівам сільськогосподарських культур.
У травні фітосанітарна ситуації в агроценозах визначатиметься головним чином
комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Посіви зернових колосових культур у травні, окрім багатоїдних, заселятимуть
різноманітні спеціалізовані шкідники. Серед них велика група хлібних клопів, передусім
шкідлива черепашка та споріднені з нею види – маврський та австрійський клоп і
більш далекі – гостроголові клопи, ягідний, гостроплечий та інші.
Клопи, зокрема шкідлива черепашка, масово переселятимуться з місць зимівлі на
поля озимих колосових культур, здебільшого пшениці. Переліт клопів вважається
закінченим, якщо співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Спочатку клопи
зосереджуватимуться у крайових смугах посівів озимини. В холодні дні вони ховаються
в нижніх ярусах травостою, вузлах кущіння, щілинах ґрунту, під грудочками землі,
опалим листям тощо. Надалі поступово розселятимуться на всіх площах зернових
колосових. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту
посівів від перезимувалих клопів.
Після інтенсивного харчування клопів клітинним соком відбуватиметься
відкладання яєць на стебла, листя культури, бур`янів, рослинних решток, найчастіше у
два ряди по 7 яєць у кожному. В залежності від погодних умов цей процес може тривати
до 40 днів, при цьому за сприятливих умов самка відкладає протягом життя 100-150, а
окремі й до 300 яєць.
Найчисленнішим клоп шкідлива черепашка буде в Степу (АР Крим,
Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська,
Одеська, Херсонська області) та осередках Лісостепу (Вінницька, Київська, Полтавська,
Харківська), де контрольними обстеженнями навесні поточного року встановлено 5-40,
подекуди від затоплення місць зимівлі 90% (осередки Миколаївської обл.) загибель
фітофага. Маса живих самок до 130 мг. Тобто потенційна спроможність розмноження
шкідливої черепашки, як і інших клопів, доволі висока, тому в полях озимої пшениці,
ячменю, де оселяться ці шкідники за порогової чисельності, виникатиме необхідність
застосування хімічного захисту рослин.
Пошкодження перезимувалим клопом пшениці рано навесні викликає різке
відставання рослин у рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист
вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос,
пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосиця, добре помітна
на зеленому фоні поля.
Для збереження, передусім, зерна пшениці захисту культури від шкідливої
черепашки слід приділити особливу увагу, ретельно прослідковуючи поведінку шкідника
в посівах, а за наявності 2-4 перезимувалих клопів черепашки посіви обробляються
актарою, 0,1-0,14 л/га, арриво, 0,2 л/га, бульдоком, 0,25 л/га, данадимом, 1-1,5 л/га,
діазолом, 1,5 л/га, нурелом Д, 0,75-1 л/га, фуфаноном, 1,2 л/га чи аналогами. Ці
препарати біологічно ефективні також і проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих
щодо зернових колосових культур.
Хлібна жужелиця (турун), 5-13, макс. 25% личинок якого загинуло взимку, в
першій половині травня продовжуватиме живитися озиминою АР Крим, Вінницької,
Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Одеської, Харківської,
Херсонської, інших областей, розміщеною після стерньових попередників, де осередково
її нараховується по 0,3-1,8, макс. 9 екз. на кв.м. Закінчивши харчування личинки
заляльковуватимуться в земляних колисочках на глибині 20-70 см, а через 12-14 днів на
поверхню грунту вийдуть жуки, які будуть пошкоджувати зерно пшениці, жита, ячменю
під час наливу.
Хлібні п'явиці (червоногруда в Степу, синя Лісостепу та Поліссі) заселятимуть
та пошкоджуватимуть озимину та ярину.
Чисельність їх збільшуватиметься за рахунок
виплодження личинок, переважно на ярих
пшениці, ячмені, вівсі. За низької
зволоженості грунту можливе зростання
шкідливості фітофага у посівах
вищезазначених культур, яке призводить до
підсихання листя, відставання у рості рослин,
які виділяються серед зелених білястими
червоногруда п'явиця
смугами пошкоджених листкових пластинок.
Хлібні (смугаста, стеблові) блішки заселятимуть посіви зернових культур
повсюди. Найбільшої шкоди завдаватимуть
ярим колосовим культурам, менше кукурудзі
та озимій пшениці. В разі теплої посушливої
погоди в травні ймовірне зростання
чисельності та шкідливості цих комах. За
вказаних умов наприкінці травня в посівах
зернових колосових культур Степу та
Лісостепу ймовірний вихід та живлення
зерном хлібних жуків, насамперед кузьки, а
хлібна п'явиця
також красуна та хрестоносця.
Гусениці злакової листовійки заселятимуть та пошкоджуватимуть посіви в
крайових смугах озимих та ярих зернових культур АР Крим, Запорізької, Миколаївської,
Одеської, Харківської, Херсонської областей. Осередки злакової листовійки за ЕПШ - 50-
100 екз. на кв.м у вищевказаних областях у крайових смугах чи всуціль полів
знешкоджують сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, парашутом 450, мк.с., 0,25-0,5 л/га.
У посівах зернових колосових культур та кукурудзи всіх грунтово-кліматичних зон
розвиватимуться злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, яра, опоміза
пшенична, інші), пошкоджуючи стебла, що часто відмирають. В ярині розвиватиметься
весняне покоління шведських та гессенської мух, дуже небезпечних, зокрема для ячменів
та сортів м`якої пшениці, а шведські і для сходів кукурудзи. Найбільша шкода від
злакових мух ймовірна в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській,
Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Чернігівській, інших
областях.
Злакові попелиці (велика, звичайна, ін.) і пшеничний трипс за теплої вологої
погоди травня масово розвиватимуться повсюди. Пошкодження попелицями збільшує
витрату води рослинами, що пригнічує їх ріст. Трипси, личинки яких відроджуються в
колосі й висмоктують сік із колосових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують
м’яке зерно, спричиняють зменшення ваги зерна, що призводить до кількісних втрат
врожаю. Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що можуть
бути переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться шестикрапкова,
смугаста, інші види цикадок, що теж завдають шкоди колосовим культурам,
висмоктуючи поживні речовини з рослин, що пригнічує їх. Від численних уколів листки
знебарвлюються, а потім гинуть. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні
хвороби.
Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди, дозволені для
використання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м 30-
40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух
обробляють у крайових смугах або всуціль поля альфагардом, к.е., 0,15 л/га, біммером,
к.е., 1-1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, штефесином, к.е., 1-1,2 л/га тощо.
Повсюди в разі випадання дощів та відповідного температурного режиму,
передусім в загущених посівах, широке розповсюдження матимуть хвороби листя
зернових культур, а саме: на озимій пшениці — борошниста роса, септоріоз, бура
листкова іржа, інші плямистості, на ячмені, житі — гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз,
інші. Окрім цього, за вищезазначених умов подекуди в посівах зернових культур
матимуть місце кореневі гнилі. Під час колосіння рослини уражуватимуться летучою та
іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре
розвинутих, загущених, підживлених азотом посівів зернових культур. Слід уникати
внесення підвищених норм азоту, що підсилює розвиток борошнистої роси, кореневих
гнилей та інших хвороб. Під час виходу в трубку хворі рослини проти хвороб
обприскують альто супер, к.с., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, емінентом, в.м.е., 0,8
л/га, тілтом, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га, іншими.
Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові
довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за
температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої
жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові
попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за tо 19-28оС у травні
сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей в рослинах гороху.
Сходи гороху за наявності бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків на кв.м)
обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га, карате, к.е., 0,1-0,125 л/га, фастаком, к.е.,
0,15-0,25 л/га. В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука
на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової
плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви
обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, фуфанон, к.е., 0,5-1,2 л/га, карате зеон,
мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, інші, а також дозволені для застосування в посівах
на зелений горошок фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві
ділянки проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га, фундазолом, з.п., 1 кг/га.
Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової
мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих
совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх
листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки),
попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26оС сприятиме розвитку
пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі
температури під час проростання насіння, грунтові й повітряні посухи у післясходовий
період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими
гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного
бактеріозу.
У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м),
люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої
обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. Насіннєві посіви
обприскують відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення
вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з
насіннєвих посівів видаляють.
У багаторічних травах (люцерні, конюшині, еспарцеті) розвиватимуться і
шкодитимуть бульбочкові, сірі (буряковий, південний), фітономус, інші види
довгоносиків, насіннєїди-апіони, жовтий насіннєїд (тихіус), попелиці, клопи,
гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана,
інші, які активізуються за теплої, помірно вологої погоди. У прохолодну дощову погоду
поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.
Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок на сходах
першого року проводять обприскування арриво, к.е., 0,24 л/га, актелліком, к.е., 1 л/га,
золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га, діазиноном, к.е., 1 л/га. В період стеблування-бутонізації
проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази
підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок
довгоносиків, гусениць совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять
підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової
бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.
Технічні культури
У травні посіви цукрових буряків більшості бурякосійних областей заселятимуть
жуки звичайного та сірого бурякових довгоносиків. Найбільш загрозливими вони
будуть у Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, осередково
Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Черкаській та
інших областях, де навесні за виживання 60-86% популяції виявили 0,5-2,7, макс. до 14
довгоносиків на кв.м.
За теплої посушливої погоди жуки довгоносиків швидко переселятимуться у
посіви «пішим ходом». За підвищення
температури до 20-25°С звичайний
буряковий довгоносик перелітатиме на
посіви культури. Захисна дія токсикації
насіння з часом послаблюється, тому в
разі розтягнутого виходу жуків через
прохолодну погоду, існує вірогідність
істотних пошкоджень сходів та молодих
рослин культури. Тому вкрай
важливо контролювати поведінку та
чисельність бурякових довгоносиків.
Сходи буряків, насамперед
забур`янені, за теплої посушливої
буряковий довгоносик
погоди заселятимуть й пошкоджуватимуть бурякові блішки. Переважно в західних і
центральних областях за помірно теплої вологої погоди у посівах культури
розвиватимуться бурякові крихітка й щитоноски. Такі погодні умови сприятимуть
повсюдному розмноженню на рослинах–господарях бурякової листкової попелиці, яка
згодом перелітатиме на молоді рослини буряків. Скрізь ймовірні пошкодження сходів
дротяниками і несправжніми дротяниками, личинками хрущів. У південних
бурякосійних областях сходи потерпатимуть від піщаного мідляка, південного сірого й
чорного довгоносиків.
За надмірного зволоження чи пересихання та ущільнення ґрунту, сівби неякісно
обробленим фунгіцидними протруйниками насінням сходи буряку масово хворітимуть на
коренеїд.
Збереження сходів цукрових буряків залежить, насамперед, від якісного і вчасного
проведення всіх захисних заходів. За прохолодної дощової погоди до початку льоту
звичайного бурякового довгоносика минулорічні бурячища та межуючі з ними посіви
культури доцільно обкопувати крайовими ловильними канавками з наступним
обприскуванням їх інсектицидами, як це практикується в господарствах Черкаської,
інших областей за високого ступеня загрози сходам культури від довгоносиків (ЕПШ 0,5
екз. на кв.м).
Систематичні боронування та міжрядні рихлення до змикання листків культури у
рядках знищують ґрунтову кірку, яйця та личинки шкідників у ґрунті, оздоровлюють
рослини від коренеїду та покращують їх фізіологічний стан.
За послаблення дії токсикації та чисельності довгоносика звичайного понад 0,2–
0,3; сірого 0,2–0,5; чорного 0,3; мідляка 0,3-0,5; блішок 3–7; щитоносок 0,7–1,2 екз. на
кв.м; крихітки 1,5–2,5 екз. в куб.дм ґрунту, а також в разі сівби або пересіву цукрових
буряків нетоксикованим насінням посіви культури захищають актарою, в.г., 0,08 кг/га,
актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1–2,5 л/га, дурсбаном, к.е., 1,5-2,5 л/га,
іншими. В разі заселення буряковою листковою попелицею 5% рослин посіви
обприскують сумітіоном, к.е., 0,6–1 л/га, ратибором, в.р.к., 0,2-0,3 л/га, моспіланом, р.п.,
0,05 кг/га тощо.
У посівах озимого ріпаку найшкідливішими будуть ріпаковий квіткоїд,
прихованохоботники, хрестоцвіті клопи, попелиця, пильщик листкоїд, білани.
Посіви захищають наприкінці бутонізації за 5-6 жуків квіткоїда і прихованохоботників на
рослину та інших фітофагів через обробки вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате, к.е.,
0,1-0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га, іншими.
У травні сходи ярого ріпаку за сухої спекотної погоди потерпатимуть від
хрестоцвітих блішок, надпорогову чисельність (понад 3-5 екз. на кв.м) яких обмежують
обробками штефесином, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га, іншими.
Згодом посіви ярої культури потребуватимуть захисту і від вищезазначених фітофагів.
За несприятливих ґрунтово-повітряних умов сходи ярого ріпаку уражуватимуться
чорною ніжкою. Помірно тепла дощова погода сприятиме поширенню на озимому і
ярому ріпаках пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, інших захворювань, інфекційний
запас яких зберігається на 7-35% рослин озимої культури. Оздоровлюють посіви за появи
ознак хвороб відповідно до системи захисту озимого й ярого ріпаків (див. «Прогноз –
2010»).
Коріння сходів соняшнику за достатньої зволоженості ґрунту пошкоджуватимуть
дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. Пізні посіви потерпатимуть від
гусениць підгризаючих совок. Надземну частину молодих рослин культури
обгризатимуть жуки сірого й чорного довгоносиків, переважно у Степу – піщаного
мідляка. Сходи культури за надмірного зволоження ґрунту й помірних температур
уражуватимуться несправжньою борошнистою росою, насамперед, у посівах
Київської, Кіровоградської, Сумської, Чернівецької областей, де наявний високий
інфекційний запас хвороби у ґрунті.
Від посіву до змикання рядків для знищення поверхневої кірки, бур`янів,
шкідників, покращення фізіологічного стану рослин проводять систематичні
розпушування ґрунту відповідно до технології вирощування культури. Сходи та молоді
рослини культури захищають від сірого (ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) та інших
довгоносиків, піщаного мідляка за обприскування посівів сумішами фосфорорганічних і
піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. На ділянках гібридизації
видаляють і знищують уражені несправжньою борошнистою росою рослини. На
фабричних посівах за появи ознак пероноспорозу рослини оздоровлюють амістаром
Екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га.
Льон у фази сходів – «ялинки» заселятимуть льонові блішки, шкідливість яких
зростатиме за посушливої сонячної погоди й температури повітря понад 15°С. Тепла
погода й вологий ущільнений ґрунт сприятимуть інтенсивнішому ураженню сходів
культури кореневими гнилями, фузаріозним в`яненням, антракнозом. Посіви льону
за чисельності блішок понад 10-15 екз. на кв.м захищають через обробки крайових смуг
чи всуціль поля ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га. Обмежують
поширення і розвиток вищезазначених хвороб через обприскування хлорокисом міді,
з.п., 2,2 кг/га, фундазолом, з.п., 1 кг/га.
Хмеленасадження заселятимуть та пошкоджуватимуть відростаючі пагони й
молоді листки люцерновий довгоносик, хмельова попелиця, конопляна блішка,
гусениці листогризучих совок. Корені рослин підгризатимуть личинки хрущів,
коваликів.За помірно теплої вологої погоди рослини хмелю уражуватимуться
несправжньою борошнистою росою, яка проявлятиметься вкороченням міжвузлів і
появою колосоподібних пагонів.
Колосоподібні пагони уражених пероноспорозом рослин видаляють і знищують.
Проти жуків люцернового довгоносика й хмельової блішки (ЕПШ 2-3 і 5-7 екз. на кущ
відповідно) ефективні обприскування хмільників актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га, дурсбаном,
к.е., 3 л/га, штефесином, к.е., 1 л/га, маршалом, к.е., 2,5 л/га.
Картопля й овочеві культури
Колорадський жук. Жорсткі умови зимівлі (загинуло від грибкових та
бактеріальних хвороб 5-16, макс. 35%) суттєво не вплинули на фітофага, якого скрізь на
картоплянищах збереглося в середньому 2, макс. в АР Крим, Вінницькій,
Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Сумській, Харківській
областях 8-12 екз. на кв.м. У травні жуки виходитимуть з грунту і заселятимуть сходи
картоплі, посадки томатів і баклажанів. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця.
За оптимальних температур в межах 22-25 °С і відносної вологості повітря 70-75% у
другій половині травня в південних областях можливе відродження личинок.
Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок
обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз.
на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан,
р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, ратибор, в.р.к., 0,15-
0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07 л/га, інші, з біопрепаратів – актофіт, к.е., 0,3-0,4 л/га.
На капусті, редисці, інших хрестоцвітих культурах за умов сухої жаркої погоди
повсюди зросте чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. Капустяна (весняна)
муха найпоширенішою буде в овочівницьких господарствах та присадибних ділянках, де
порушується сівозміна та просторова ізоляція. Осередково в Закарпатській,
Дніпропетровській, Луганській, Сумській, Харківській, інших областях, де відмічається
добра перезимівля хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів, біланів, молі,
за вищезазначених умов ймовірний підвищений рівень розвитку та шкідливості
фітофагів.
Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць
капустяної мухи на кожну через обприскування країв або всуціль площі децисом профі,
в.г., 0,035 кг/га; фуфаноном, к.е., 1,2 л/га; матчем, к.е., 0,4 л/га, іншими.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулеві муха та
прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин,
інших шкідників посіви (крім цибулі на перо) обприскують карате зеоном, мк.с., 0,2 л/га,
ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га.
Плодові та виноградні насадження
В плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і завдавати
шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий
бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково у Вінницькій, Сумській, Чернівецькій,
Чернігівській, інших областях букарка та казарка, якими вже пошкоджено 1-12, макс.
50% (Сумська обл.) бруньок та бутонів за чисельності 2-12 жуків на дерево. Довгоносики
паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки.
Заляльковуватимуться личинки яблуневого квіткоїда, а в період опадання зайвої зав’язі
масово з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть у бутонах дірки і виходитимуть
назовні.
В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблуні заляльковуватимуться
гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування гусениці золотогуза,
розанової листокрутки, яблуневої молі. Скрізь в незахищених садах і лісопаркових
насадженнях гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів об’їдатимуть листки,
квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть
сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжньощитівки).
Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої
відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за
150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру
та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за
температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця,
згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха
літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.
Повсюди в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса,
найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і значному
насиченні повітря вологою. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-
20оС розвиватиметься збудник парші. Розвитку й поширенню моніліального опіку
сприятимуть прохолодна (tо 12-16оС) дощова погода, тумани в період цвітіння, в
осередках АР Крим хворобою вже уражено до 100% дерев абрикоса. Масовому прояву
кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи
сприятиме прохолодна погода за значних опадів.
Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади
проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку,
борошнистої роси обприскують Бі-58 новим, к.е., 2 л/га, конфідором максі, в.г., 0,07 л/га
з додаванням проти хвороб рубігану, к.е., 0,5-0,6 л/га. Через 10-12 днів після
попереднього проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку,
борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і
фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних
кліщів додають ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, ортус, к.с., 0,5-0,75 л/га.
В разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої
або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць, зерняткові
насадження обприскують люфоксом, к.е., 1 л/га, номолтом, к.с., 0,5-0,7 л/га, рімоном,
к.е., 0,6 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб поліраму, в.г., 2,5 кг/га, дитану
М-45, з.п., 2-3 кг/га та імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.
Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків
персика, клястероспоріозу, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки
сливової, інших обприскують хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом,
в.г., 1 кг/га з додаванням сумітіону, к.е., 1-2 л/га, на сливі конфідору, варанту, в.р.к.,
0,25 л/га. Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової
плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2%
золоном (фозалоном), к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням
хорусу, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину М, з.п., 1 кг/га.
У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні
й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу,
моніліального опіку обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з
додаванням топсину М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2 л/га.
У плодоносних насадженнях винограду всіх зон вирощування культури масово
розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий
павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, інші). В АР Крим кримський скосар
пошкоджуватиме бруньки і листки виноградних лоз. Літ метеликів І-го покоління
гронової листокрутки та відкладання нею яєць очікується за стійких середньодобових
температур вище 14оС, а через 2-3 доби відроджуватимуться гусениці, які
харчуватимуться бутонами і зав’яззю винограду. Одна гусениця може знищити до 80
бутонів. За дощової погоди у виноградниках можливий розвиток оїдіуму, мілдью,
чорної плямистості, сірої гнилі.
За наявності 3-5 листків у плодоносних насадженнях винограду вогнища ураження
чорною плямистістю, інфекційним засиханням, іншими обприскують 1% бордоською
рідиною, антраколом, в.г., (технічні сорти) 1,5 кг/га. У період розрихлення суцвіть (перед
цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження
обприскують препаратами: конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га, сумі-
альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га, іншими. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять
обприскування демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га, ніссораном, з.п.,
0,24-0,36 кг/га. Насадження нестійких до хвороб (мілдью, чорна плямистість, інфекційне
засихання кущів, ін.) сортів обприскують мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, еупареном, з.п., 2
кг/га, іншими. Вогнища ураження кущів оїдіумом захищають препаратами: стробі, в.г.,
0,3 кг/га, колліс, к.с., 0,4 л/га, інші.
Багатоїдні шкідники
Підгризаючі совки. Взимку загинуло 10, подекуди 20 (АР Крим, Київська,
Луганська, Рівненська, Тернопільська обл.) та 45% (Івано-Франківська обл.) гусениць
озимої і окличної совок. Повсюди у посівах озимих зернових збереглося 0,3-0,8,
осередково 3-7 екз. на кв.м (Вінницька, Донецька, Одеська, Харківська обл.). Цьогорічна
зима не завадила перезимівлі гусениць молодших віків, які дохарчовуватимуться в
посівах озимини. У травні гусениці заляльковуватимуться, летітимуть та відкладатимуть
яйця метелики першого покоління. Значний літ комах ймовірний у вищезгаданих
областях, де слід передбачити випуск совочної форми трихограми у посівах буряків,
овочів, просапних культур. У посівах озимини, просапних культур АР Крим,
Миколаївської, Одеської, інших степових областей осередково ймовірна висока
шкідливість гусениць пшеничної, південної (дикої совки), лісостепових — іпсилон,
інших підгризаючих совок. За чисельності гусениць у посівах кукурудзи, соняшника,
картоплі, інших просапних культур понад 3-8, озимої пшениці 2-3, цукрових буряків 1-2
екз. на кв.м слід застосовувати базудин, в.е., діазинон, в.е., 1-1,5 л/га, інші препарати в
рекомендованих нормах.
У другій половині травня за температури повітря 18-20 °С відбуватиметься літ
метеликів першого покоління капустяної, городньої, бавовникової, люцернової,
інших видів листогризучих совок. Суттєво обмежує чисельність цих комах яйцеїд-
трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами
совок.
Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика за незначної (5-33%) загибелі
взимку від хвороб і ентомофагів виявлені в 12-40, макс 60% рослинних решток
кукурудзи, по 1-2, макс. в Донецькій, Сумській, Харківській областях 5 екз. на рештку. У
травні за температури понад 15-16°С гусениці заляльковуватимуться, наприкінці місяця
у південних областях розпочнеться літ метеликів першого покоління.
Щільність дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів (0,5-3,
осередково у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Львівській,
Миколаївській обл. 5-18 екз. на кв.м) на полях під посів просапних культур загрожує
значним пошкодженням сходів. Збереження їх досягається через токсикацію насіння
гаучо, семафором, космосом, круїзером, іншими. За високої (>20 екз. на кв.м.)
чисельності дротяників та несправжніх дротяників за 2-3 тижня до висадки розсади
овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита насінням, обробленим
інсектицидами. Норма висіву такого насіння 20-25 кг/га.
Південний сірий довгоносик, ареал якого помітно розширився у Вінницькій,
Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Чернівецькій, шкодитиме сходам
просапних та зернових культур вищезазначених та Дніпропетровської областей.
Надійного захисту посівів від південного сірого довгоносика можна досягти
застосовуючи в єдиному комплексі агротехнічні та хімічні заходи, передусім передпосівну
обробку насіння, дотримання сівозміни, оптимальних строків сівби. За наявності 2 жуків
на кв.м рекомендовано проводити хімічну обробку посівів дозволеними інсектицидами.
Ефективними будуть суміші фосфорорганічних та інших інсектицидів у половинних
нормах витрат.
Саранові (стадні види - італійський прус та нестадні– кобилки
блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). Весняними контрольними
обстеженнями виявлено, що природна загибель взимку становить 10-25%, що на рівні
минулорічних показників. На незораних землях, неугіддях нараховується 0,3-4, макс. в
осередках Запорізької 6, Донецької областей 11 ворочок на кв.м. У травні за настання
протягом 2 тижнів середньодобової температури повітря 15-18°С личинки саранових
відроджуватимуться. За прогрівання ґрунту до 23°С на глибині залягання ворочок
відбуватиметься масовий вихід личинок на поверхню.
Осередки високої чисельності личинок ймовірні у посівах сільськогосподарських
культур вищезазначених та інших областей Степу, де виникатиме потреба в хімічних
обробках. Захист посівів від саранових розпочинають за масової появи личинок першого
віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку
третього-четвертого віків.
Для захисту посівів від саранових ефективні фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-
0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 (нестадні саранові) та 0,4 л/га (стадні саранові),
парашут, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспілан, р.п., 0,05-0,075 кг/га, димілін, з.п., 0,9 л/га
(кукурудза 8-10, соняшник 12-18 листків), матч, к.е., 0,15 л/га, інші, на землях
несільськогосподарського призначення актуал, к.е., 1,5-2 л/га, енжіо, мк.с., залп, к.е., 1,5
л/га.
Для уточнення строків відродження личинок саранових регулярно, починаючи з
другої декади травня, слід проводити обстеження неорних земель, заплавів річок тощо,
насамперед в осередках АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Луганської,
Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської, інших областей Степу та південно-
східного Лісостепу.
Лучний метелик. Навесні кокони з живими гусеницями шкідника виявлені в
Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській,
Херсонській, інших степових та деяких лісостепових областях в чисельності 0,2-1, макс.
3 екз. на кв.м. У травні триватиме заляльковування гусениць. За суми ефективних
температур (понад 10°С) 80°С розпочнеться літ метеликів перезимувалого покоління,
За сприятливих погодних умов під час льоту метеликів та відкладання ними яєць
(температура 22-25°С, роси, опади, наявність достатньої кількості квітучих бур'янів) в
осередках вищезазначених областей створюватимуться передумови масового розвитку та
шкідливості фітофага у посівах сільськогосподарських культур. За інтенсивності льоту
метеликів 150 особин на 50 кроків випускають вогнівочну форму трихограми. Проти
гусениць молодших віків застосовують рекомендовані препарати.
Повсюди продовжиться розмноження і шкідливість мишоподібних гризунів у
посівах озимих та ярих зернових культур, багаторічних трав. Для попередження
пошкоджень озимих зернових та ріпаку, багаторічних трав за наявності 3-5 і більше
колоній на гектарі слід удаватися до використання отруйних принад роденфосу,
бактороденциду, бродисану А по 3г в нору, шторму 0,005%, воскові брикети 0,7-1,5
кг/га та інших родентицидів.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
