Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в травні 2008 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Клоп шкідлива черепашка та інші хлібні клопи (маврський, австрійський, гостроголовий тощо) перелітатимуть із місць зимівлі передусім у посіви озимої пшениці, а надалі заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Їх міграція відбуватиметься за температури 18-19°С та вище і продовжуватиметься два-три тижні. Переліт клопів вважається закінченим, якщо співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого харчування клітинним соком рослин та парування розпочнеться відкладання яєць, яких буває від 35-40 до 180, іноді 350 на одну самицю.
Найчисленнішим клоп шкідлива черепашка буде в Степу та Лісостепу, зокрема в АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Харківській та інших областях, де зимуючий запас фітофага складав 0,6-3,3, в осередках Миколаївської, Херсонської 30 і більше екз. на кв.м, в яких можливе значне пошкодження шкідником. Найпомітніші клопи на рослинах за тихої, теплої сонячної погоди (11-16 години). З настанням похолодання і ввечері вони ховаються під грудочки грунту, рештки рослин, бур’яни. Це слід враховувати при обстеженні посівів.
Перезимовані клопи живляться різними органами рослин. Для першого етапу шкідливості черепашки характерне зниження врожаю за рахунок часткового пошкодження чи повної загибелі продуктивних стебел. Через уколи в стебло на початку виходу в трубку озимих та кущення ярих злаків пошкодження клопів призводять до загибелі центрального стебла. Уколи в стебло перед колосінням і на початку його спричиняють білоколосість та недорозвиненість зерна.
За наявності 2-4 і більше екз. на кв.м перезимованих клопів у вищезазначених та осередках Київської, Полтавської, Хмельницької, Черкаської областей захищають посіви через обприскування актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га, альтексом, к.е., 0,1-0,15 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5л/га, децисом форте, к.е., 0,05-0,08 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га.
Хлібна жужелиця (турун), личинки якої в Лісостепу, деінде Степу за чисельності 0,3-4, макс. 10 екз. на кв.м в осередках Донецької області деякий час продовжуватимуть живлення в озимині, згодом заляльковуватимуться, що відмічається в Одеській, Херсонській та інших областях Степу. Жуки хлібної жужелиці вийдуть з грунту через 2-3 тижні. Цей фітофаг пошкоджуватиме колосся пшениці, жита та ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.
Злакові мухи, насамперед шведські та гессенська заселятимуть посіви ярих культур, де розвиватиметься весняне покоління, яке дуже небезпечне для ячменю та сортів м’якої пшениці, а шведські і для сходів кукурудзи. В південно-східних областях Степу в посівах озимих та ярих зернових колосових шкодитиме чорна пшенична муха. Повсюди, за теплої сухої погоди, опоміза, озима, мероміза пошкоджуватимуть озимі та пізні посіви ярих зернових і кукурудзи.
Хлібні блішки скрізь поширюватимуться в озимині, але шкідливішими будуть в ярині, зокрема за умов посушливої погоди у травні, насамперед в Степу та Лісостепу, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.
Хлібні п`явиці (червоногруда та синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі в ярині. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості, насамперед у посівах ярих ячменю і пшениці, захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника.
Хлібні жуки (кузька, красун, хрестоносець) в Степу та Лісостепу за теплої погоди в кінці травня вийдуть з грунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур. Ці фітофаги масово проявлятимуться передусім у крайових смугах полів Вінницької, Донецької, Київської, Луганської, Одеської, Полтавської та інших областей, де середня чисельність шкідника після перезимівлі 0,7, макс. 6 екз. на кв.м.
Під час молочної стиглості зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви обприскують диметрином, к.е., 1-1,5 л/га, карате зеоном, к.с., 0,2 л/га, парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, штефесином, к.е., 0,25 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га.
Злакова листовійка в ареалі АР Крим та Херсонської, подекуди Запорізької, Миколаївської, Одеської областей заселятиме та пошкоджуватиме посіви в крайових смугах, спричиняючи часткову або повну білоколосість. За підвищеної (50-150 екз. на кв.м) чисельності гусениць може виникнути потреба в захисті посівів в осередках їх скупчення, що здійснюється через обприскування сумітіоном, к.е., 1 л/га, парашутом, мк.с., 0,25-0,5 л/га.
Злакові попелиці та пшеничний трипс повсюди за помірно теплої вологої погоди масово заселятимуть та розмножуватимуться в зернових культурах. Найшкідливішими та найчисельнішими фітофаги будуть в Степу та Лісостепу в період молочної та молочно-воскової стиглості зерна. Харчування попелиць та трипсів на зернових культурах викликає щуплість, зменшення ваги зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Хімічний захист рослин від личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі фітофага ефективний також проти попелиць та інших супутніх комах.
Повсюди за теплої вологої погоди переважно в озимих зернових масово розвиватимуться борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі та інші хвороби, які охопили 5-79, макс. 100% площ, 2-36, макс. 55% рослин цих культур, насамперед в посівах після стерньових попередників, загущених, з високим рівнем азотного удобрення. Подекуди можлива епіфітотійна ситуація. В ярині, окрім зазначених розвиватимуться гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, інші плямистості. Під час цвітіння пшениця і ячмінь уражуватимуться летучою сажкою. За вищезазначених погодних умов під час колосіння-цвітіння можливий розвиток хвороб колоса, зокрема фузаріозу й септоріозу, передусім у Поліссі й Лісостепу.
Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) - початку формування зернівки повсюди проти вищезгаданих хвороб посіви обприскують арбалетом, к.с., 2 л/га, байлетоном, з.п., 0,5 кг/га, бампером, к.е., дерозалом, к.с., 0,5 л/га, міражем, к.е, 0,1 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га. В разі загрози одночасного розвитку хвороб колосся доцільно обробити альто супер, к.е, 0,4-0,5 л/га, фолікуром, к.е., імпактом, к.с., 0,5 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, фальконом, к.е., 0,6 л/га. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за порогової наявності хвороб (інтенсивності ураження плямистостями 1%, септоріозом листя 5%) та сприятливих для розвитку хвороб температури і тривалих роc.
Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за температури повітря 24-28оС сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.
Сходи гороху за наявності бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків на кв.м) обробляють карате, к.е., 0,1-0,125 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, фастаком, к.е., 0,15-0,25 л/га. В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, децис профі, в.г., 0,07 кг/га, альтекс, к.е., 0,15-0,2 л/га, базудин, діазол, в.е., 0,5-0,75 л/га, фуфанон, к.е., 0,5-1,2 л/га, карат, к.е., 0,2-0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, Бі-58 новий, данадим, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, блискавка, к.е., 0,15-0,16 л/га, карате, к.е., 0,1-0,125 л/га, циклон, к.е., 0,15 л/га, парашут, мк.с., 0,25-0,5 л/га, штефесин, к.е., 0,2 л/га, а також дозволені для застосування в посівах на зелений горошок фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Вищевказана погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу. Сира прохолодна погода спричинятиме ураження сім’ядольним бактеріозом, пероноспорозом, церкоспорозом. Низькі температури під час проростання насіння та помірне зволоження у післясходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями.
У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.
У багаторічних травах (люцерні, конюшині, еспарцеті) розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, інші), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші, які активізуються за теплої, помірно вологої погоди. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.
Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування арриво, к.е., 0,24 л/га, актелліком, к.е., 1 л/га, золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га, діазиноном, к.е., 1 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньо-весняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.
Технічні культури
Сходи цукрових буряків у більшості бурякосійних областей заселятимуться найнебезпечнішим фітофагом звичайним буряковим довгоносиком. Найбільшу загрозу сходам культури він створюватиме у посівах Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської, інших областей, де у верхньому шарі грунту виявили 0,3-3, макс. 6,5 (Полтавська) і 9 екз. на кв.м (Київська). За потепління клімату цей фітофаг все більше поширюється у посіви культури Волинської, Житомирської, інших західних областей. За прохолодної дощової погоди заселення посівів фітофагом буде затяжним у часі, за якого зменшується ефективність захисної дії токсикації насіння. За теплої сухої погоди (tº 22-25ºС) жуки масово перелітатимуть на посіви, де за відсутності токсикації ймовірні значні пошкодження сходів культури. Необхідно постійно контролювати чисельність звичайного бурякового довгоносика на полях і в разі необхідності (ЕПШ 0,2-0,3 екз. на кв.м) проводити хімічний захист.
Осередково у вищезазначених та Тернопільській, Хмельницькій, інших областях, передусім на забур`янених ділянках, розвиватиметься та шкодитиме сірий буряковий довгоносик. Скрізь молоді рослини культури пошкоджуватимуть грунтові фітофаги (дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, інші). Сім`ядольними та справжніми листками скрізь харчуватимуться бурякові блішки, крихітка, щитоноски.
За настання середньодобової температури 14-17ºС відбуватиметься заселення насіннєвих та фабричних посівів цукрового буряка буряковою листковою попелицею, яка за чисельності 5-30, макс. у Кіровоградській області 100 і більше личинок на п.м.г. накопичилася на рослинах - господарях (калина, жасмин, бересклет). Переважно в Поліссі, Лісостепу, подекуди Степу ймовірна шкідливість бурякових мінуючих мух, мертвоїдів, а осередково у крайових смугах посівів культури – південного сірого, чорного довгоносиків, піщаного мідляка, інших.
У західних та центральних бурякосійних областях, здебільшого на запливаючих грунтах з утворенням грунтової кірки, надлишку або нестачі вологи й поживних елементів та незадовільному догляді за посівами молоді рослини уражуватимуться коренеїдом. В разі тривалої посушливої й жаркої погоди, насамперед на важких запливаючих та закисаючих грунтах, а також за пошкодження коренів грунтовими шкідниками та в процесі догляду за посівами рослини хворітимуть на фузаріозну гниль.\
Збереження сходів цукрових буряків, зокрема ранніх строків сівби найважливіший етап захисту культури. Для цього посіви від звичайного бурякового довгоносика за прохолодної погоди у травні обкопують крайовими ловильними канавками (див. прогноз у квітні 2008р.). Через розпушування міжрядь відповідно до технології вирощування культури знищують яйця і личинки довгоносиків, пластинчастовусих, коваликів, інших. До та післясходове розпушування верхнього шару грунту залежно від його ущільнення попередить розвиток коренеїда, фузаріозної гнилі та знищить проростки бур`янів.
Захищають посіви за надпорогової чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м, крихітки 1,5-2,5 екз. в куб. дм грунту актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, нурелом Д, к.е., 0,8 л/га, фастаком, к.е., 0,1-0,25 л/га, насінників – шерпою, к.е., 0,48 л/га, іншими.
В разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок на кожну), а також павутинним кліщем проводять обприскування актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, парашутом, мк.с., 0,5 л/га тощо.
У травні на рослинах озимого ріпака розвиватимуться та шкодитимуть ріпакові квіткоїд, прихованохоботники, листкоїд, білани, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, інші. Захисні обробки проти них проводять наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате, карателем, к.е., 0,1-0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га та іншими.
На сходах ярого ріпака харчуватимуться хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за сухої жаркої погоди, що за масової їх появи уможливлюватиме повне знищення сходів за 2-3 дні. Надалі небезпечними будуть вищезазначені для озимої культури шкідники та капустяна совка. За чисельності хрестоцвітих блішок 3-5 екз. на кв.м посіви захищають альфа ципі, к.е., 0,1-0,15 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га, альфа супер, к.е., 0,1 л/га, іншими.
Помірно тепла дощова погода сприятиме поширенню пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу переважно у західних і центральних областях, де уражено 2-20, макс. в осередках Вінницької, Львівської, Чернігівської областей 40% рослин озимого ріпака.
Посіви ярого ріпака за появи ознак вищевказаних та інших хвороб, захищають альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, сарфуном, к.с., 0,6 л/га, штефікуром, к.с., 0,5-1,5 л/га тощо.
Сходи соняшнику, переважно за неякісної токсикації насіння та достатньої вологості грунту зріджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів. Для молодих рослин небезпечними будуть в Лісостепу сірий, чорний, а в Степу – південний сірий довгоносики, мідляки. Осередково на ділянках, прилеглих до неорних земель, шкодитимуть кравчик, гнойовики. На пізніх сходах ймовірна шкідливість підгризаючих совок.
За високої вологості повітря й грунту та температури 9-22ºС сходи уражуватимуться несправжньою борошнистою росою, інфекційний запас якої у грунті, передусім центральних та східних областей занадто високий через порушення сівозміни.
У фази сходів-появи першої пари справжніх листків знешкоджують вогнища підвищеної чисельності (понад 2 екз. на кв.м) сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка дозволеними інсектицидами. Розвиток пероноспорозу призупиняють видаленням та спалюванням уражених рослин, а за необхідності оздоровлюють дерозалом, к.с., 1,5 л/га, ефатолом, з.п., 2 кг/га.
Посіви льону у період сходів – «ялинки» за теплої посушливої погоди потерпатимуть від льонових блішок, яких за чисельності 10-15 екз. на кв.м знешкоджують на початку заселення обробками крайових смуг (30-50 м), а за суцільного – всієї площі ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га. Осередки ураження рослин фузаріозом, антракнозом, іржею, іншими хворобами обприскують хлорокисом міді, з.п., 2,2 кг/га, фундазолом, з.п., 1 кг/га.
Молоді листки та пагони хмелю заселятимуть і пошкоджуватимуть люцерновий довгоносик, хмельова попелиця, конопляна блішка, листогризучі совки, корінцями харчуватимуться личинки хрущів, коваликів, інші багатоїдні шкідники. Волога тепла (tº 17-21ºС) погода сприятиме розвитку пероноспорозу, значний запас якого зберігся в грунті і рештках уражених рослин.
Зимуючий запас шкідників і хвороб знищують через санітарну обрізку головних кореневищ і підземних стебел та розпушування міжрядь. Вирізають і знищують колосоподібні пагони уражені пероноспорозом. Проти жуків люцернового довгоносика і конопляної блішки (ЕПШ відповідно 1-2 і 5-7 екз. на кущ) застосовують актару, в.г., 0,1-0,14 кг/га, дурсбан, к.е., 3 л/га, штефесин, к.е., 1 л/га. За появи гусениць І-ІІ-го віків картопляної (ЕПШ 2 екз. на кущ) і листогризучих совок посіви обробляють Бі-58 новим, данадимом, к.е., 4-6 л/га.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук, 4-15, макс. 30% якого загинуло від бактеріальних і грибкових хвороб за зимовий період, повсюди виходитиме з грунту, де його нараховують 1-5, макс. 10-14 екз. на кв.м (Донецька, Запорізька, Харківська, Херсонська обл.). В поліських та лісостепових областях вихід перших жуків відбувається, коли середньодобова температура повітря протягом 5-8 днів перевищує поріг розвитку (11,5º), відносна вологість понад 55%, а верхній шар грунту достатньо зволожений. За температури повітря вищої 18ºС і відносної вологості 60%, жуки скрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть картоплю, інші пасльонові культури, паруватимуться і відкладатимуть яйця. У південних областях у третій декаді травня розпочнеться виплодження личинок. Ранні сходи картоплі обприскують в разі заселення жуком 10% рослин, а від личинок – за масової появи їх першого - другого віків і чисельності 10-20 екз. на кущ за 8-10% заселення. Застосовують один із препаратів: актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, банкол, з.п., 0,2-0,3 кг/га, бульдок, к.е., 0,25 л/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор (зеніт, імідж), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідор Максі, в.г., 0,045-0,05 кг/га, інші, з біопрепаратів – актофіт, к.е., 0,3-0,4 л/га, лепідоцид, р., 3-4 л/га.
Посадкам капусти, редиски, інших хрестоцвітих культур повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, зокрема за умов сухої жаркої погоди. Капустяна (весняна) муха пошкоджуватиме капусту скрізь, зокрема в овочівницьких господарствах, де не дотримуються сівозміни, просторової ізоляції. В посівах капусти, передусім степових і лісостепових областей, осередково шкодитимуть клопи, прихованохоботники, бариди, гусениці 1-го покоління біланів та інші шкідники.
Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину через обприскування країв або всуціль поля фуфаноном, к.е., 1,2 л/га, матчем, к.е., 0,4 л/га та іншими дозволеними інсектицидами.
Плодові та виноградні насадження
В садах розвиватимуться і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам, брунькам і зав’язі садові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка), якими вже пошкоджено 1-25% бруньок у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Одеській, Чернівецькій, Чернігівській, інших областях за чисельності 1-35 жуків на дерево. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. Заляльковуватимуться личинки яблуневого квіткоїда, пізніше, через 7-12 днів, з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні.
В період утворення зав’язі заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. В лісопаркових та незахищених насадженнях розвиватимуться гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів.
Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки, несправжньощитівки). Ймовірне зростання чисельності й шкідливості яблуневої і грушевої листоблішок (медяниць), які вже пошкодили 5-66% бруньок в слабкому ступені (осередки Житомирської, Чернігівської областей).
Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, а відкладання яєць буде активніше за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. Пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру, личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні.
Найбільш сприятливі умови для зараження борошнистою росою створюватимуться за tо 18-25оС і значному насиченні повітря вологою. Масовому прояву моніліального опіку, кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сприятиме прохолодна погода за значних опадів, у зерняткових насадженнях поширюватиметься парша.
Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, моспіланом, р.п., 0,4-0,5 кг/га або альфагардом, к.е., 0,25 л/га з додаванням проти парші на яблуні топсину М, з.п., 1-2 кг/га або рубігану, к.е., 0,5-0,6 л/га (пізні сорти), проти рослиноїдних кліщів обов’язково додавати демітан, к.е., 0,6 л/га або аполло, к.е., 0,4-0,6 л/га, ніссоран, 0,3-0,6 кг/га.
Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування Бі-58 новим, рогором-С, к.е., 0,8-2 л/га, акцентом, к.е., 0,8 л/га, дитаном М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпаном 80, в.г., 2,5 кг/га, хлорокисом міді, з.п., 4-6 кг/га, хорусом, в.г., 0,2 кг/га з додаванням кумулюсу, в.г., 6 кг/га, тіовіту Джет, в.г., 5-8 кг/га, корнету, к.с., 0,1-0,15 л/га.
При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, римоном, к.е., 0,6 л/га з додаванням ніссорану, з.п., 0,3-0,6 кг/га проти кліщів та чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га проти парші та тіовіту Джет, в.г., 5-8 кг/га чи імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.
Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших обприскують топсином М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га або хлорокисом міді, з.п., 4-6 кг/га з додаванням сумітіону, к.е., 1-2 л/га, на сливі – конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, варанту, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанону, к.е., 2 л/га.
Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном (фозалоном), к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі - конфідором, в.р.к., 0,25 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням хлорокису міді, з.п., 4-6 кг/га, хорусу, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину М, з.п., 1 кг/га.
У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном, 2,8 л/га, сумітіоном, 1-2 л/га, актелліком, 0,8-1,2 л/га з додаванням хлорокису міді, з.п., 4-6 кг/га або топсину М, 1 кг/га.
Плодоносним насадженням винограду завдаватимуть шкоду кліщі (звичайний і садовий павутинні, червоний плодовий, виноградний повстяний, бруньковий, інші). Кримський скосар пошкоджуватиме бруньки і листки виноградних лоз в АР Крим. Літ метеликів І-го покоління гронової листокрутки та відкладання яєць очікується за настання стійких середньодобових температур вище 10-14оС, а через 8-10 днів відроджуватимуться гусениці, які пошкоджуватимуть бутони і зав’язь. Поширенню оїдіуму сприятиме жарка погода з відносною вологістю повітря 70-95%. Можливий масовий розвиток чорної плямистості, мілдью, сірої гнилі повсюди в зоні виноградарства.
За наявності 3-5 листків у плодоносних виноградниках обприскують вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, мілдью, антракнозу, інших блу бордо, в.г., 5 кг/га, 1% бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 2 кг/га, ринкоцебом, з.п., 2-2,5 кг/га, антраколом (тех. сорти), в.г., 1,5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га.
У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження обприскують препаратами арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, зеніт, в.р.к., 0,25 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, штефесин, к.е., 0,4-0,6 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, бульдок, к.е., 0,25-0,5 л/га, конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га, матч, к.е., 0,5-1 л/га, рогор, к.е., 0,8-2 л/га. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять обприскування бізоном супер, к.е., 2-3 л/га, золоном, 1-2,8 л/га, тіовітом Джет, в.г., 5кг/га, дурсбаном ультра, к.е., 2 л/га, талстаром, к.е., 0,2 л/га, омайтом, к.е., 1,5 л/га.
Багатоїдні шкідники
Саранові (італійський прус, кобилки) в степових, деяких лісостепових областях перезимували задовільно (загинуло 4-17% яєць). В місцях зимівлі нараховується 0,2-1,5, макс. 4 ворочки на кв.м. За теплої сухої весни в АР Крим, Запорізькій, Луганській, Херсонській, інших областях Степу відродження личинок італійського пруса розпочнеться у травні за настання середньодобової температури повітря 15-18°С протягом 2 тижнів. Масовий вихід личинок на поверхню відбудеться за 23°С у грунті на глибині залягання ворочок. Абіотичні фактори (ГТК 0,5 – 0,7 за річних опадів до 250 мм і сума ефективних температур (вище 10ºС) 2550-2700º) за вегетації останніх двох років у східному та південному Степу створили передумови можливого спалаху та підвищення чисельності, ймовірності масового розмноження саранових та формування стадної фази (форми). Осередки високої чисельності личинок можуть з’являтися у посівах сільськогосподарських культур вищезазначених та інших областей Степу, де виникатиме потреба в хімічних обробках. За чисельності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої щільності живого населення саранових за попередньої вегетації проводять суцільні обробки. За щільності 0,02-0,03 особини на кв.м обприскують лише вогнища підвищеної чисельності шкідника.
Захисні обробки посівів слід проводити за масової появи личинок першого віку італійського пруса чисельністю 2-5, нестадних видів саранових 10-15 екз. на кв.м фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га (стадні саранові) та 0,07-0,1 л/га (нестадні), парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспіланом, р.п., 0,05-0,75 кг/га, диміліном, з.п., 0,09-0,12 кг/га, матчем, к.е., 0,15 л/га, енжіо, мк.с., 0,18 л/га, іншими. Всі захисні заходи завершують до окрилення саранчуків.
Лучний метелик. У степових областях взимку загинуло 4-12, макс. 19 (Одеська), 67% (Кіровоградська обл.) гусениць у коконах. Живих гусениць нараховують по 0,1-0,3, макс. до 2 екз. на кв.м в осередках Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей. У травні продовжиться заляльковування гусениць, а за настання середньодобової температури вище 15°С і суми ефективних температур (понад 10°С) 80°, розпочнеться літ метеликів перезимувалого покоління, а масовий літ - за температури 18-19°С і суми ефективних температур 150-200°С, ГТК > 0,9.
В разі сприятливих погодних умов під час льоту метеликів та відкладання яєць (температура 22-25°С, роси, опади, наявність квітучих бур’янів) в осередках Донецької, Запорізької, Одеської, Херсонської та інших областей Степу та деяких Лісостепу створюватимуться відповідні передумови масового розвитку шкідника першого покоління (метелики весняної генерації, як правило, плодючіші) у посівах багаторічних трав, цукрових буряків, соняшнику, овочів, інших культур. За інтенсивності льоту метеликів 150 особин на 50 кроків випускають вогнівочну форму трихограми. Проти гусениць ІІ-ІІІ віків осередково застосовують інсектициди актеллік, діазол, штефесин, інші в рекомендованих нормах (див. «Прогноз – 2008 р.»).
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Взимку від хвороб і ентомофагів загинуло 4-18, подекуди 25-40% гусениць (Кіровоградська, Одеська, Харківська обл.). Щільність їх навесні (5-24% рослинних решток кукурудзи, товстостеблових бур’янів з 1-2 гусеницями у кожній) достатня для масового розвитку і шкідливості у посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, проса, конопель, інших культур, зокрема за умов помірно теплого літа та вологої погоди в період відкладання яєць та виплодження гусениць. У травні гусениці заляльковуватимуться за середньодобової температури 15-16ºС. В районах з одним поколінням (Лісостеп та Полісся) літ метеликів очікується наприкінці місяця.
Підгризаючі совки. Взимку загибель гусениць озимої та окличної совок становить 4-9, макс. 10-30% (Житомирська, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Харківська, Херсонська обл.). Високу щільність перезимувалих гусениць V-VІ віків 1-3 екз. на кв.м виявлено в озимині вищезазначених та Донецької, Рівненської областей, де існує ймовірність осередкового збільшення чисельності й шкідливості фітофага, зокрема у посівах озимих, просапних та овочевих культур, де слід передбачити випуск трихограми совочної форми.
В травні відбуватиметься масове заляльковування гусениць, літ та відкладання яєць метеликами 1-го покоління. Ефективно захищають посіви від совок за допомогою агротехнічних прийомів, а за появи осередків високої чисельності (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) застосовують інсектициди: діазинон, к.е., діазол, в.е., 1-1,5 л/га, децис профі, в.г., 0,05-0,1 кг/га, штефесин, к.е., 0,2-0,5 л/га, шерпа, арриво, к.е., 0,24-0,32 л/га, інші за регламентами існуючих технологій.
Літ метеликів 1-го покоління листогризучих совок (капустяна, городня, бавовникова, помідорна, люцернова) відбуватиметься в травні за температури 18-20ºС. Істотно обмежує чисельність цих фітофагів яйцеїд – трихограма (див. «Прогноз» 2008р.)
Ґрунтові шкідники. Дротяники та несправжні дротяники (0,8-2, макс. 5-8 у вогнищах Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Чернівецької, 14 екз. на кв.м Вінницької обл.) та личинки хрущів (0,5-4, макс.18 екз. на кв.м) за незначної 7-18% загибелі взимку завдаватимуть осередкової шкоди в більшості областей, насамперед Лісостепу та Полісся, озимим та ярим зерновим, сходам буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих та інших культур. Збереження сходів уможливлюється через токсикацію насіння прометом, гаучо, семафором, космосом, круїзером, ін. За перевищення ЕПШ ґрунтових шкідників у 2-3 рази і більше, під час сівби цукрових буряків вносять у рядки форс, г., 4 кг/га. Для захисту розсади овочевих культур від грунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий грунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин при tо 18-23ºС та експозиції 1,5-2 години. За масового льоту травневих хрущів лісові насадження захищають золоном, к.е., 1,5-3 л/га, фастаком, к.е., 0,05-0,1л/га, плодові насадження – за рекомендованою Інститутом садівництва УААН системою.
Осередково в Лісостепу та Степу сходи соняшнику, цукрових буряків, розсаду овочевих та інших культур пошкоджуватиме піщаний мідляк. Надпорогову чисельність цього фітофага (3-8 екз. на кв.м) відмічають подекуди у Вінницькій, Донецькій, Луганській, Харківській областях.
У Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській областях розпочнеться літ та живлення жуків південного сірого довгоносика на сходах просапних культур. Масове відкладання яєць та відродження личинок шкідника відбудеться у другій декаді травня. Контролюють чисельність цього фітофага через застосування комплексу агротехнічних і хімічних заходів, передусім передпосівну обробку насіння, яка забезпечує токсичність сходів протягом 2 тижнів. За наявності 2 жуків на кв.м посіви сільськогосподарських культур обприскують дозволеними інсектицидами. Ефективніші суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах їх витрати.
Мишоподібні гризуни повсюди розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових, ріпака, багаторічних трав. За надпорогової чисельності (3-5 колоній на га) захист посівів проводять через розкладання отруйних принад роденфосу, бродисану, бактороденциду по 3 г в нору, шторму 0,005% воскових брикетів 0,7- 1,5 кг/га та інших родентицидів.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
