Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту
основних сільськогосподарських рослин у господарствах
України в серпні 2010 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У першій половині серпня продовжуватиметься переліт клопа шкідливої
черепашки в місця зимівлі (ліси, лісосмуги) в Лісостепу та Степу, де цей процес
розпочався в липні. За попередніми даними молоді клопи здебільшого дохарчувалися і за
доброго фізіологічного стану (маса 110-129 мг) готові зимувати. Їх чисельність
визначатиметься осінніми обстеженнями, результати яких слугуватимуть при складанні
прогнозу в 2011 році.
Наприкінці серпня з літньої діапаузи виходитимуть жуки хлібної жужелиці й
заселятимуть падалицю зернових культур, де відкладатимуть
яйця. Надалі з появою сходів озимих зернових жужелиця
мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладання яєць.
Личинки відроджуватимуться в кінці серпня - на початку
хлібна жужелиця
вересня.
Запобіганню пошкоджень озимини жужелицею сприятиме дотримання сівозміни з
виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури, насамперед в Степу
та Лісостепу. В разі сівби озимих зернових культур по стерні, що практикується
здебільшого в Степу та південному Лісостепу, збереження сходів від хлібного туруна,
підгризаючих совок, інших ґрунтових шкідників досягається передпосівною обробкою
насіння круізером, т.к.с., 0,4-0,5 л/т, яку здійснюють за 1-5 днів до сівби.
У серпні переважна більшість спеціалізованих шкідників, зокрема злакові мухи
(шведські, гессенська, чорна пшенична, інші), цикадки розвиватимуться на падалиці
та злакових бур’янах. Надалі з появою сходів озимини злакові мухи, цикадки та
підгризаючі совки (озима) заселятимуть посіви, які пошкоджуватимуть до настання
стійких похолодань.
Через агрокліматичні умови періоду збирання врожаю зерно озимої пшениці
повсюди виявилось ураженим фузаріозом, септоріозом, оливковою плісенню,
сажкою, бактеріозом, альтернаріозом, іншими хворобами. Обов’язкова фітоекспертиза
насіння уможливить виявлення збудників хвороб та правильний вибір протравника з
відповідним спектром фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності стосовно
комплексу хвороб, а подальше протруєння насіння оздоровить його. Цей технологічний
прийом можна здійснити завчасно (за два-три тижні до сівби), а системні протруйники
краще використовувати безпосередньо перед сівбою. Застосовують вінцит, к.с., 2 л/т,
вінцит мініма, к.с., 1-2 л/т, вінцит форте, к.с., 1-1,25 л/т, дерозал, к.с., 1,5 л/т, дивіденд
стар, т.к.с., 1л/т, максим, максим стар, т.к.с., 1-1,5 л/т, інші та аналоги.
Плантації кукурудзи, добрий фізіологічний стан якої відмічається повсюди,
продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати злакова попелиця, стебловий метелик,
бавовникова та інші листогризучі та підгризаючі совки, чисельність яких ураховується
на 50-100% заселених площ по 1-5 гусениць на кожну з 8-20, макс. 45% (Донецька обл.)
рослин.
Під час викидання волоті-формування зерна кукурудзи за льоту вищезазначених
комах практикують випуск трихограми вогнівочної і совочної форм по 50-100 тис.
самиць на гектар. За наявності 18% рослин з яйцекладками кукурудзяного метелика або
6-8% рослин з гусеницями його чи бавовникової совки І і ІІ віків, плантації культур
обприскують диміліном з.п., 0,09 кг/га, драгуном, к.е., 1,2 л/га, карате зеоном, к.с.,
0,2 л/га, тощо.
За рясних дощів кукурудза хворітиме на пухирчасту та летучу сажки,
гельмінтоспоріоз, фузаріоз, насамперед, пошкоджені комахами рослини.
У зібраному зерні гороху продовжиться розвиток горохового зерноїда,
нараховують по 5-360 екз. в 1 кг. Знешкодження комахи
після сушіння, сортування досягається фумігацією партій
зерна, в 1 кг якого налічується 10 і більше екз. шкідника,
використовуючи магтоксин, фостоксин та інші фуміганти.
В післязбиральний період, не пізніше 7-10 діб після збору
врожаю, гороховища орють.
У посівах сої за формування-дозрівання бобів
гороховий зерноїд
осередково інтенсивно розвиватимуться та завдаватимуть шкоди довгоносики,
павутинний кліщ, трипси, гусениці акацієвої вогнівки, листогризучих совок,
лучного метелика. Чисельність і шкідливість комах зростатиме за посушливої погоди.
За помірно теплої дощової погоди рослини хворітимуть на сіру та білу гнилі,
пероноспороз, альтернаріоз, тощо.
За чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі
совки 1-3 гусениці на кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, бульбочкові
довгоносики 50-60 жуків на кв.м, павутинний кліщ 10% рослин) сою обробляють
золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2,5 л/га. В серпні за
14 днів до збирання врожаю, підвищеної кількості опадів та вологості насіння 35-40%
проводять десикацію посівів раундапом макс, в.р., 2,4 л/га, везувієм, в.р.к., 2-3 л/га.
У поукісних посівах люцерни, конюшини, еспарцету скрізь продовжуватиметься
розвиток і шкідливість комплексу комах (довгоносиків, клопів, попелиць, люцернової
товстоніжки, гусениць совок та інших). В Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі
багаторічні трави хворітимуть на аскохітоз, антракноз, буру плямистість, іржу. В
період формування-дозрівання бобів проти гусениць совок і п’ядунів (ЕПШ 3-5 екз. на
кв.м), товстоніжки, клопів, попелиць посіви обробляють інсектицидами: актелліком,
к.е.,діазиноном, к.е., 1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, дурсбаном, к.е., 1,5 л/га,
золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), фастаком, к.е., 0,15-0,2 л/га, іншими. За побуріння
80-90% бобів проводять десикацію реглоном супер, в.р., 3 л/га, а також своєчасний збір
урожаю насіння.
Технічні культури
У серпні в плантаціях цукрових буряків, переважно Полісся та Лісостепу,
відмічатиметься розвиток та шкідливість бурякової листкової попелиці, щитоносок,
блішок, мінуючих мух літніх поколінь. В центральних лісостепових (Полтавська,
Черкаська) областях спостерігатиметься осередкова шкідливість личинок звичайного
бурякового довгоносика. У більшості посівів культури полісся лісостепу
виявлятимуться вогнища гусениць підгризаючих і листогризучих совок, у південному
Лісостепу та Степу — гусениць лучного метелика, в окремих плантаціях - мінуючої молі,
бурякової кореневої попелиці.
Температурний режим та випадання частих опадів (дощі, роси) наприкінці липня,
передусім у Поліссі та західному Лісостепу сприяли розвитку хвороб цукрового буряку,
насамперед церкоспорозу, який уразив 3-12, макс. у вогнищах Хмельницької області
35% рослин. За таких умов у серпні масово поширюватимуться фомоз, пероноспороз,
іржа, парша і гнилі коренеплодів, вірусні жовтуха і мозаїка тощо. Інтенсивному
розвитку борошнистої роси, сприятимуть жарка погода й нестача опадів. В разі нестачі
макро- і мікроелементів виникатимуть хвороби голодування, які проявилися на 18-30%
рослин культури.
Оздоровлюють рослини та призупиняють розвиток хвороб обприскуванням
акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га, дерозалом, к.с., 0,3–0,4 л/га,
фундазолом, з.п., 0,6–0,8 кг/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га,
фальконом, к.е., 0,6 л/га тощо.
На листі, стеблах, кошиках соняшнику розвиватимуться геліхризова попелиця,
клопи, цикадки, трипси, вогнищами рослини потерпатимуть від підгризаючих та
листогризучих совок, у південно-східних областях лучного метелика та саранових. У
плантаціях культури Степу, в квітках та кошиках непанцерних сортів, харчуватимуться
гусениці соняшникової вогнівки, пошкодження якої спричинятиме ураження рослин
сухою гниллю. В стеблах соняшнику, насамперед у південному Лісостепу і північному
Степу, розвиватимуться личинки соняшникових шипоноски й вусача.
Розвиток несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилей, фомозу,
бактеріозу, фомопсису, інших хвороб прогресуватиме повсюди, насамперед за частих
опадів (вологість 60-90%) та помірних температур (20-25 °С), а за відсутності опадів —
вертицельозного в'янення, інших.
За вищезазначених умов проти гнилей кошиків доцільними будуть обробки
тайтлом, таносом, в.г., 0,4-0,6 кг/га, фомопсису, несправжньої борошнистої роси
колфуго Супер, в.с., 2 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га, ефатолом, з.п., 2 кг/га, за
необхідності повторні обробки проводять через 2 тижні.
Рослини хмелю пригнічуватимуть передусім сисні комахи хмельова попелиця й
павутинний кліщ, які заселили 36-51% кущів. Осередково можливі пошкодження кущів
багатоїдними шкідниками. Без належних захисних заходів, за помірної температури і
високої вологості повітря ймовірне поширення і зростання інтенсивності розвитку
несправжньої борошнистої роси, що спричинятиме зменшення врожаю та якості
шишок на 25-30% рослин і більше. Захисні обробки насаджень проводять за показниками
ЕПШ відповідно до рекомендацій (див. «Прогноз 2010 р.»).
Насінням льону живитимуться гусениці льонової плодожерки, погіршення якості
насіння та волокна ймовірне через ураження рослин антракнозом, іржею,
поліспорозом, фузаріозним в`яненням й побурінням, інтенсивність розвитку яких
посилюватиметься за теплої вологої погоди.
Картопля й овочеві культури
Повсюди на картоплі, томатах, інших пасльонових культурах харчуватимуться
жуки і личинки колорадського жука літнього
покоління. Томати в плантаціях Степу
пошкоджуватимуть гусениці бавовникової, городньої,
помідорної (карадрини) совок, в лісостепових та
поліських областях — попелиці, інші.
Висока температура повітря та зливові дощі
протягом другої половини липня у
переважній більшості областей Степу, Полісся, подекуди
колорадський жук
Лісостепу сприяли масовому розвитку фітофторозу, альтернаріозу, макроспоріозу,
ризоктоніозу, верхівкової гнилі, бактеріальних плямистостей, інших хвороб, якими
уражено 20-85, макс. 100% рослин на 45-100% обстежених площ. За таких умов
(надмірної понад 87% зволоженості та помірних температур) протягом серпня можливий
епіфітотійний розвиток хвороб пасльонових. Оздоровлення рослини від хвороб слід
проводити за суворого дотримання “строків очікування” одним із препаратів: акробат
МЦ, з.п., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п., в.г., 2,5 кг/га, татту к.с., 3 л/га, інші.
Гарбузові та баштанні культури (огірки, кабачки, кавуни, інші) скрізь
пригнічуватимуться баштанною попелицею, подекуди тютюновим трипсом,
павутинним кліщем, а також бактеріозом, пероноспорозом, антракнозом, у
південних областях — борошнистою росою. Обмежують чисельність сисних фітофагів
через обприскування актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га, карате, карате зеоном, к.е., 0,1 л/га,
іншими.
Капуста середніх та пізніх сортів потерпатиме від попелиць, осередково баридів,
прихованохоботників, гусениць біланів, молі, совок. З хвороб повсюди
проявлятимуться бактеріози, пероноспороз, фомоз, інтенсивному розвитку яких
сприятимуть висока вологість повітря і температура 20 — 25 °С.
Захищають пізні сорти капусти, якщо ураховується по 5 гусениць капустяної,
інших совок на 5% і більше заселених рослин, діазиноном, к.е., базудином, в.е., діазолом
в.е., 1 л/га, диміліном, з.п., 0,08-0,12 кг/га, іншими.
Плодові та виноградні насадження
У степових та лісостепових, подекуди поліських (Івано-Франківська) областях
розвиватиметься друге покоління яблуневої
плодожерки. В АР Крим продовжуватиметься
розвиток третього покоління фітофага, в
Поліссі продовжать розвиток гусениці
першого покоління шкідника. Триватиме
живлення гусениць золотогуза і білана
жилкуватого з подальшим утворенням
зимових гнізд. Тепла з помірними опадами
погода скрізь сприятиме подальшому розвитку
яблунева плодожерка
сисних шкідників: зеленої яблуневої, сливової обпиленої, інших попелиць,
глодового, звичайного павутинного, бурого й червоного плодових кліщів, яблуневої і
грушевої медяниць, щитівок і несправжньощитівок.
У насадженнях зерняткових дерева хворітимуть на паршу, яка скрізь охопила 10-
50, макс. 100% дерев (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська,
Чернігівська, ін. обл.) та 3-35% плодів, борошнисту росу (10-60% дерев повсюдно).
Розвиватимуться плодова гниль, якою уражено 2-20% плодів, на кісточкових -
кокомікоз, клястероспоріоз, інші плямистості, на листках персика - кучерявість.
Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки,
парші, борошнистої роси, плодової гнилі обприскують люфоксом, к.е., 1 л/га, матчем,
к.е., 1 л/га з додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти парші.
При обробці сортів, що уражуються борошнистою росою, додають топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га
чи імпакт, к.с., 0,15 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га. У другій декаді серпня зимові сорти
яблуні проти парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання обприскують
топсином - М, з.п., 1-1,2 кг/га або еупареном, з.п., 2-2,5 кг/га не пізніше, як за 20 днів до
початку збору врожаю.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева
оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га чи фіталом, в.р.к., 2 л/га. В кінці
літа проти вишневого слизистого пильщика, попелиці (вишня, черешня) дерева
обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га, сумітіоном, к.е., 1-2 л/га чи карате, к.е., 0,4 л/га.
В серпні на виноградниках розвиватимуться та пошкоджуватимуть ягоди гусениці
гронової листокрутки другого, в південних областях третього поколінь. Скрізь
виноградники потерпатимуть від кліщів (павутинні, зудень), хворітимуть на мілдью,
оїдіум, сіру гниль.
Через 10 днів від початку льоту метеликів ІІ-го покоління осередки шкідника
обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е., 1-2,8
л/га, матчем, к.е., 1 л/га, іншими. За наявності 8-10 і більше кліщів на листок
виноградники обробляють одним з препаратів: талстар, к.е., 0,2 л/га, демітан, к.с., 0,4-0,6
л/га, ніссоран, з.п., 0,24-0,36 кг/га, фуфанон, к.е., 1 л/га. Вогнища мілдью, чорної
плямистості обприскують мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га, фольпаном,
в.г., 1,5-2 кг/га, кумулюсом, в.г., 3,6 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, оїдіуму -
рекомендованими до цвітіння фунгіцидами (див. «Прогноз-2010р.»). Проти сірої гнилі
застосовують квадрис, к.с., 0,8 л/га, світч, в.г., 0,75-1 л/га, тельдор, в.г., 1 кг/га, кантус,
в.г., 1-1,2 кг/га. Обробки виноградників зазначеними препаратами проводять з
урахуванням «періоду очікування».
Багатоїдні шкідники
Саранові. У Степу, подекуди Лісостепу закінчуватиметься розвиток личинок
стадних – італійського пруса, осередково азіатської
перелітної сарани, нестадних видів кобилок, коників і
перетворення їх у дорослих комах. У Донецькій, Запорізькій,
Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, інших
степових областях саранові у пошуках кормових стацій
сарана
пере саранаміщуватимуться у посіви соняшнику, кукурудзи, буряків, овочевих, інших
культур, де можлива підвищена шкідливість. Через 1-2 тижні після окрилення
відбуватиметься парування та відкладання самками яєць - ворочок на глибину 2-5 см,
після чого відмиратимуть, чим і закінчиться річний цикл розвитку саранових.
Систематичні спостереження за станом популяцій саранових визначають своєчасний
захист посівів та тенденції їх розвитку в наступному році.
Лучний метелик, перше покоління якого розвивалось за сприятливих умов у
степових, центральних і східних лісостепових областях може вогнищами завдавати
шкоди цукровим бурякам, сої, кукурудзі, соняшнику, овочевим культурам, передусім
Дніпропетровської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської. За
масової появи гусениць другого покоління (10-20 і більше на кв.м) проводять захисні
заходи рекомендованими препаратами, суворо дотримуючись строків і норм витрати з
урахуванням віку гусениць.
Підгризаючі (озима, оклична) совки. Протягом серпня відбуватиметься літ
метеликів другого покоління, відкладання ними яєць у просапних культурах, парах,
інших полях під озимину. За теплої помірно вологої погоди, наявності квітучих рослин,
ймовірне формування та реалізація високої плодючості самиць. У Лісостепу та Степу
(Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Полтавська, Сумська,
Харківська, Черкаська, ін. обл.) можливе виникнення осередків підвищеної чисельності
гусениць другого покоління (ЕПШ у буряках 1-2, інших просапних 3-8 екз. на кв.м).
Чисельність совок обмежують утриманням парів чистими від бур'янів, випуском
трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь
просапних культур.
Листогризучі совки (капустяна, городня, С-чорне, совка-гамма, бавовникова,
карадрина, гречана, люцернова, ін.) скрізь осередково розвиватимуться і
пошкоджуватимуть овочеві, просапні культури, багаторічні трави. Знешкоджують
гусениць розпушуванням міжрядь просапних культур. Обприскування інсектицидами
доцільне за перевищення ЕПШ, у відповідності до регламентів існуючих технологій та
санітарних вимог.
Стебловий (кукурудзяний) метелик скрізь, а найбільше у Вінницькій, Київській,
Полтавській, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, інших областях Лісостепу
розвиватиметься на 50-100% площ кукурудзи, 8-20, макс. 45% рослин культури по 1-5
гусениць на кожній. Шкідливість фітофага посилиться в разі випадання опадів та
встановлення оптимальних температур (25-28°С). Ймовірні також пошкодження проса,
соняшнику, хмелю, інших товстостеблих культур. У серпні закінчиться літ метеликів
та розвиток фітофага першого покоління в Поліссі, другого в Лісостепу та Степу.
Обприскування посівів карате, к.е., карате зеоном, к.е., рубіном, к.е., 0,2 л/га,
децисом ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, іншими слід проводити за наявності понад 18% рослин з
яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями метелика першого і другого віків.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
В.о. начальника відділу
прогнозування і фітосандіагностики Т.І. Гук
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
