Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в серпні 2009 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У центральних та північних областях Лісостепу клоп шкідлива черепашка дохарчовуватиметься у посівах зернових культур та валках скошених хлібів і переселятиметься у місця зимівлі, що відбувається та продовжуватиметься в серпні. В Степу до 80% цього шкідника знаходиться у місцях зимівлі. За попередніми даними чисельність клопа шкідливої черепашки у місцях зимівлі становить 2-7, макс. 15 екз. на кв.м (Миколаївська, Херсонська, ін. обл.), співвідношення самиць і самців 46:54, маса їх у межах 110-150 мг, що свідчить про добрий фізіологічний стан шкідника для перезимівлі.
Першочергове і в стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю, зокрема високопродуктивних сортів пшениці, насіннєвих посівів обмежуватиме можливості дохарчовуватися шкідникам стиглим зерном, насамперед у Лісостепу.
У Степу та Лісостепу в другій половині серпня хлібна жужелиця (турун) виходитиме з літньої діапаузи, за достатньої зволоженості ґрунту відкладатиме яйця. Відроджуватимуться личинки, які живитимуться і розвиватимуться спочатку на падалиці зернових культур, злакових бур’янах. В подальшому мігруватимуть на сходи озимої пшениці, розміщеної після стерньових попередників. Одна самка жужелиці може відкласти 50-70, макс. до 270 яєць. За посушливої погоди плодючість самок різко знижується.
Для запобігання пошкодження озимої пшениці жужелицею необхідно дотримуватись сівозміни, виключити повторні посіви озимини. В разі сівби після колосових попередників провести обов’язкову передпосівну обробку насіння препаратами інсектицидної дії, а саме круїзером, т.к.с., 0,4-0,5 л/т, рубіжем, к.е., 2 л/т та іншими дозволеними пестицидами.
Підгризаючі совки (озима), злакові мухи (шведські, гессенська), цикадки в серпні місяці розвиватимуться на сходах падалиці та злакових бур’янах, а згодом на сходах озимини. Ретельна підготовка ґрунту під культуру (впровадження волого- і енергозберігаючих технологій, оптимальна система удобрення, ін.) та вищезазначені заходи зменшують шкідливість комах.
Цьогорічні посіви озимої пшениці, зокрема у вогнищах Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Рівненської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, інших областей Лісостепу й Полісся, через агроекологічні умови вегетації уражені фузаріозом колоса в межах 1-8%. Після передзбирального обстеження таких посівів і встановлення ураженості фузаріозом понад 1% їх збирання здійснюють прямим комбайнуванням у стислі строки.
Недопущення перезараження зерна в буртах забезпечується негайним висушуванням його до 13% вологості, старанним очищенням та окремим складуванням. Ці заходи важливі за ураження колоса, насамперед збудником Fusarium graminearum, який утворює специфічний метаболіт – вомітоксин, вміст якого в продовольчій пшениці та зерні понад 0,5-1% може спричинити захворювання на фузаріотоксикоз “п’яний хліб” людей та свійських тварин.
Насіння пшениці цьогорічного врожаю уражене збудниками альтернаріозу, фузаріозу, септоріозу, бактеріозу, оливкової плісені, сажки, гельмінтоспоріозу, борошнистої роси знезаражують обов’язковим протруюванням кондиційного посівного матеріалу озимих колосових після встановлення через фітоекспертизу домінуючої інфекції й вибору ефективного протруйника. Насіння можна протруювати як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Застосовують вінцит, к.с., 1,5-2 л/т, дивіденд стар, т.к.с., 1л/т, дитокс, к.с., 2,5 л/т, кінто дуо, к.с., 2 л/т, корріоліс, т.к.с., 0,2 л/т, максим стар, т.к.с., раксил ультра, т.к.с., 0,2 л/т, фундазол, з.п., 2-3 кг/т.
Повсюди в посівах кукурудзи розвиватимуться багатоїдні шкідники – листогризучі совки, насамперед, бавовникова, стебловий (кукурудзяний) метелик, злакові попелиці, цикадки, хлібні блішки, трипси, у Степу можливі пошкодження сарановими, лучним метеликом. В західних областях Полісся у посівах розвиватиметься та пошкоджуватиме карантинний західний кукурудзяний жук (діабротика). Із хвороб, за випадання дощів, поширюватимуться летуча і пухирчаста сажки, гельмінтоспоріоз, фузаріоз.
Горох, в 1кг насіння якого буде виявлено 10 і більше личинок горохового зерноїда, після очищення, сушіння, сортування, обов’язково обеззаражують фостоксином, магтоксином, іншими.
В період формування – дозрівання бобів сої осередково інтенсивно розвиватимуться та завдаватимуть шкоди рослинам павутинний кліщ, попелиці, трипси, гусениці акацієвої вогнівки, листогризучих совок, лучного метелика. За умов підвищеної вологості повітря, наявності опадів і температури 15-20оС рослини хворітимуть на сіру гниль. Можливе ураження іржею, аскохітозом, бактеріальними, вірусними, іншими хворобами. Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, лучний метелик 4-5 гусениць на кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ (10% заселених рослин), 50-60 на кв.м жуків бульбочкових довгоносиків) проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2-2,5 л/га. За вологості насіння 35-40% проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію посівів сої за 14 днів до збирання врожаю раундапом макс, в.р., 2,4 л/га, везувієм, в.р.к., 2-3 л/га.
У посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) скрізь продовжуватимуться розвиток та шкідливість комплексу комах (довгоносиків, клопів, насіннєїдів, попелиць, товстоніжки, трипсів, сарани та гусениць совок). За надпорогової чисельності комах-фітофагів застосовують інсектициди: актеллік, к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, діазинон, к.е., 1 л/га, діазол, в.е., 2-3 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, штефесин, к.е., 0,5-1 л/га. Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га). Під час цвітіння, на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а через 7-8 днів в період масового відкладання випуск трихограми повторюють. За побуріння 75-80% головок конюшини та 80-90% бобів люцерни проводять десикацію насіннєвих ділянок реглоном супер, в.р.к., 3 л/га.
Технічні культури
У серпні за сприятливих гідротермічних умов повсюди цукровий буряк потерпатиме від різноманітних хвороб (церкоспорозу, фомозу, пероноспорозу, вірусних жовтяниці й мозаїки, гнилей, парші, дуплистості, інших), які за різної інтенсивності уразили 3-24% рослин і поширилися на переважній більшості площ культури. Шкідливість листкової бурякової попелиці, що скрізь заселила буряки, обмежуватимуть погодні умови та діяльність ентомофагів і ентомофторових грибків. За допорогової чисельності скрізь у посівах розвиватимуться бурякові щитоноски, блішки, мінуючі мухи, в південних областях – переважно мінуюча міль й коренева попелиця. В центральних областях ймовірні пошкодження бурякових коренеплодів личинками звичайного бурякового довгоносика. У вогнищах розвиватимуться та харчуватимуться буряками гусениці листогризучих і підгризаючих совок.
Оздоровлення посівів проводять за появи ознак пероноспорозу акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га, окремих плям церкоспорозу на 3–5% рослин – дерозалом, к.с., 0,3–0,4 л/га, за ураження борошнистою росою 5–10% рослин та іншими хворобами листків – альто супер, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,6–0,8 кг/га, рексом Дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, рексом Т, к.с., 0,5–1 л/га, фальконом, к.е., 0,6 л/га, іншими.
Проти листогризучих й підгризаючих совок ефективні випуск трихограми під час масового відкладання ними яєць й хімічні обробки вогнищ з надпороговою чисельністю гусениць дозволеними інсектицидами (див. «Прогноз – 2009»).
Скрізь за теплої з підвищеною вологістю погоди рослини соняшнику уражуватимуться гнилями (біла й сіра), пероноспорозом, фомозом, фомопсисом, іржею, септоріозом, іншими. Соняшниковий вовчок паразитуватиме на рослинах сприйнятливих сортів, переважно в Степу. На зелених, не огрубілих кошиках харчуватимуться геліхризова попелиця, трипси, кліщі, цикадки. Ядра сім`янок заселятимуть і пошкоджуватимуть різноманітні клопи (ягідний, польовий, люцерновий, інші), що негативно впливатиме на олійність і схожість насіння. Гусениці соняшникової вогнівки розвиватимуться в кошиках непанцирних сортів культури. В південних та східних областях живитимуться личинки соняшникових вусача й шипоноски, проточуючи в стеблах рослин ходи, що призводитиме до їх ламання та ускладнюватиме збирання. Гусениці совок, лучного й стеблового метеликів, саранові пошкоджуватимуть рослини, насамперед у вогнищах лісостепової та степової зон.
Під час наливу насіння соняшник захищають від клопів, гусениць соняшникової вогнівки, совок дозволеними препаратами (див. «Прогноз – 2009»). За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб рекомендовано провести десикацію посівів вулканом Плюс, в.р., 3 л/га, везувієм, в.р.к., 2-3 л/га, гліфосом Супер, в.р., 2,4 л/га, гліфосатином, в.р., 2-3 л/га, домінатором, косміком, раундапом, в.р., 3 л/га тощо.
У серпні хміль після цвітіння захищають від хмельової попелиці й павутинного кліща, які заселили й пошкоджують осередково за надпорогової чисельності 5-27% кущів культури в Житомирській, Рівненській, Хмельницькій областях. Хміль осередково заселятимуть й слабко пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок, стеблового метелика. Часті дощі, рясні роси сприятимуть поширенню пероноспорозу, від якого за необхідності плантації оздоровлюють альєттом, з.п., 3-5 кг/га, купроксатом, к.с., 3-5 л/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, агатом 25К, т.п., 0,15-0,175 кг/га, квадрисом, к.с., 0,8-1,2 л/га тощо. Проти вищезазначених фітофагів ефективні Бі-58 новий, к.е., 1,5-6 л/га, данадим стабільний, к.е., 4-6 л/га, інші інсектоакарициди.
Через ураження льону антракнозом, аскохітозом, фузаріозом, що має місце у Житомирській, Львівській, Рівненській областях, за теплої вологої погоди у серпні ймовірне погіршення якості волокна та насіння культури.
Перед сівбою для попередження ураження сходів озимого ріпаку пліснявінням, чорною ніжкою, фомозом, альтернаріозом, пероноспорозом, гнилями й пошкодження блішками, попелицею, пильщиком тощо очищене та відкаліброване кондиційне насіння обов`язково протруюють препаратами широкого спектру дії.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук літнього покоління скрізь заселятиме насадження картоплі, томатів, баклажанів. Альтернаріоз, фітофтороз, макроспоріоз інтенсивно розвиватимуться на рослинах пасльонових культур за підвищеної вологості повітря, рясних рос, різких коливань денних та нічних температур та створюватимуть епіфітотійну ситуацію. Такі ж умови сприятимуть розвитку чорної бактеріальної плямистості, септоріозу, верхівкової гнилі томатів, інших хвороб.
Для оздоровлення рослин, зважаючи на строки збирання врожаю пасльонових культур, застосовують акробат МЦ, з.п. або в.г., 2 кг/га, татту, к.с., 3л/га, ридоміл Голд, з.п., 2,5 кг/га, інші, ефективні проти зазначених хвороб фунгіциди.
У капусті середніх та пізніх строків достигання повсюди розвиватимуться та пошкоджуватимуть рослини гусениці біланів, совок, капустяної молі. Помірно волога погода сприятиме масовому розвитку капустяної попелиці, що охопила майже повсюди плантації культури. Осередково, передусім у ряді степових та лісостепових областей на рослинах капусти розвиватимуться клопи, бариди, прихованохоботники. Регулювання вищезазначених фітофагів досягається через обробки дозволеними інсектицидами за регламентами існуючих технологій.
Рослини огірків, кабачків, інших баштанних культур, подекуди томатів, передусім в Лісостепу та Поліссі, заселятимуть попелиці, де-ін-де павутинний кліщ, тютюновий трипс, чисельність та шкідливість яких зростатиме за помірно вологої, теплої погоди. За випадання дощів масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах вищезазначених культур та насінниках цибулі пероноспороз, бактеріоз, антракноз, борошниста роса.
Від сисних комах на баштанних плантаціях ефективними будуть актеллік, карате Зеон. Насінники цибулі від пероноспорозу оздоровлюють альєттом, з.п., 2 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, іншими.
Шкідники і хвороби плодових та виноградних насаджень
В Степу та Лісостепу розвиватиметься ІІ-ге покоління яблуневої плодожерки, подекуди в степових областях можна очікувати розвиток третього покоління. В Поліссі продовжать розвиток гусениці першого покоління шкідника. Триватиме живлення гусениць золотогуза і білана жилкуватого з подальшим утворенням зимових гнізд.
Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме подальшому розвитку сисних шкідників: зеленої яблуневої, сливової обпиленої, інших попелиць, глодового, звичайного павутинного, бурого й червоного плодових кліщів, яблуневої і грушевої медяниць, щитівок і несправжньощитівок.
Зерняткові породи дерев хворітимуть на паршу, яка скрізь охопила 3-53, макс. 100% дерев (АР Крим, Вінницька, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Одеська обл.) та 5-50% плодів, борошнисту росу (5-48, макс. 100% дерев у Вінницькій, Запорізькій областях). Розвиватимуться плодова гниль, на листках персика кучерявість, кокомікоз, клястероспоріоз, інші плямистості.
Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки, парші, борошнистої роси, плодової гнилі обприскують люфоксом, к.е., 1 л/га чи матчем, к.е., 1 л/га з додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти парші. При обробці сортів, що уражуються борошнистою росою додають топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га чи імпакт, к.с., 0,15 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га. У другій декаді серпня зимові сорти яблуні проти парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання обприскують топсином - М, з.п., 1-2 кг/га або еупареном, з.п., 2-2,5 кг/га не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 2 л/га чи фіталом, в.р.к., 2 л/га. В кінці літа проти вишневого слизистого пильщика, попелиці (вишня, черешня) дерева обприскують сумітіоном, к.е., 1-2 л/га чи карате, к.е., 0,4 л/га.
В серпні на виноградниках розвиватимуться та пошкоджуватимуть ягоди гусениці гронової листокрутки другого, в південних областях третього поколінь. Скрізь виноградники потерпатимуть від кліщів (павутинні, зудень, ін.), хворітимуть на мілдью, оїдіум, чорну плямистість.
За своєчасного та якісного застосування інсектицидів проти гусениць листокрутки І-го покоління шкідника, шкідливість гусениць ІІ-го покоління буде не значною. Під час росту ягід, за пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління гронової листокрутки, через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління осередки шкідника обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е., 1-2,8 л/га, штефесином, к.е., 0,4-0,6 л/га, ф'юрі, в.е., 0,15 л/га, матчем, к.е., 1 л/га, іншими рекомендованими препаратами (див. «Прогноз-2009р.»). За наявності 8-10 і більше кліщів на листок виноградники обробляють одним з препаратів: золон, к.е., 1-2,8 л/га, тіовіт джет, в.г., 5 кг/га, талстар, к.е., 0,2 л/га, демітан, к.с., 0,4-0,6 л/га. Вогнища мілдью, чорної плямистості обприскують мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га, 1% бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 2 кг/га, кумулюсом, в.г., 3,6 кг/га. Вогнища оїдіуму обприскують стробі, в.г., 0,3 кг/га, флінтом, в.г., 0,25 кг/га, фальконом, к.е., 0,3 л/га, універсалом, з.п., 0,2 кг/га.
Багатоїдні шкідники
У серпні в Степу та східній частині Лісостепу в неугіддях, пасовищах, крайових смугах окремих посівів просапних, овочевих культур завершуватиметься розвиток личинок саранових (стадних – італійського пруса, нестадних видів – кобилок, коників) і перетворення їх в дорослих комах. У Донецькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській, інших степових областях, де в угрупуванні саранових переважає італійський прус, можливе утворення зграй комах, які мігруватимуть із стацій на соковиті рослини сільськогосподарських культур та присадибні ділянки. Саранчуки паруватимуться та відкладатимуть яйця – ворочки, після чого відмиратимуть, чим і завершиться річний цикл розвитку саранових.
У період масового окрилення нагляд за поведінкою фітофагів слід продовжувати для прийняття своєчасних заходів обмеження чисельності та прогнозування розвитку їх у наступному році.
Лучний метелик другого покоління в ареалі (степові, центральні й східні лісостепові області) розвиватиметься осередково в багаторічних травах, цукрових буряках, сої, овочевих культурах, де можливе утворення осередків підвищеної чисельності фітофага. Оптимальними умовами розвитку в цей період будуть температури 21-32ºС та вологість повітря понад 75%.
Захисні заходи проводять за щільності понад 12-20 гусениць на кв.м рекомендованими препаратами, суворо дотримуючись строків і норм витрати з урахуванням віку гусениць.
Найпоширеніший і найшкідливіший фітофаг зернової кукурудзи стебловий метелик повсюди розвиватиметься в посівах кукурудзи, сорго, проса, інших товстостеблих культур. У серпні закінчиться літ метеликів та розвиток гусениць першого покоління в поліських, другого – в степових та лісостепових областях. Шкідливість гусениць зросте в разі помірно теплої, вологої погоди місяця. За умов посухи ймовірне зниження плодючості, висихання яйцекладок та часткова загибель гусениць.
Скрізь залишається актуальним випуск трихограми вогнівочної форми на початку та під час масового відкладання яєць метеликом та бавовниковою совкою.
Протягом місяця триватиме літ метеликів підгризаючих совок (озима, оклична, іпсилон, інші) другого покоління, відкладання ними яєць та розвиток гусениць в посівах кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, особливо пізніх строків сівби, овочевих культур, багаторічних травах, парах. За сприятливих умов (тепла, помірно волога погода, квітучі рослини, як додаткове джерело живлення) сформується та реалізується потенціальна плодючість самиць совок. На парах, овочевих культурах лісостепових та степових областей, передусім у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Сумській, Полтавській, Харківській областях ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості підгризаючих совок другого покоління, де виникатиме необхідність у захисних заходах.
За надпорогової чисельності гусениць молодших віків слід застосовувати суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах, за регламентами існуючих технологій. Ефективність заходів забезпечують гормональні препарати та інгібітори синтезу хітину.
Гусениці листогризучих совок (капустяної, совки – гамми, городньої, люцернової, гречаної, у південних областях - помідорної, бавовникової, ін.) повсюди розвиватимуться та шкодитимуть овочевим, просапним культурам, багаторічним травам, виноградникам, іншим культурам. Осередки високої чисельності гусениць совок обмежують агротехнічні (розпушування міжрядь, знищення бур’янів) та біологічні заходи (використання совочної форми трихограми). Хімічні засоби використовують (за перевищення ЕПШ) у відповідності до регламентів існуючих технологій, дотримуючись санітарних правил.
Повсюди після збирання врожаю зернових і оранки, на полях створяться несприятливі умови існування для мишоподібних гризунів, передусім зеленоїдних форм - сірих полівок. Це змусить їх переселятися на плантації соковитих овочевих, пізніх просапних культур, на узбіччя шляхів та зрошувальних каналів, зарослих бур’янами, надалі – на сходи озимих культур.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
