Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в серпні 2008 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У посівах та валках скошених зернових культур лісостепових областей клоп
шкідливачерепашка дохарчовуватиметься та переселятиметься у місця зимівлі, що вже
відбувається й продовжуватиметься у серпні в Степу, де 18-45% цього шкідника
знаходиться в лісах і лісосмугах. За попередніми даними співвідношення самиць і самців
53:47, маса їх в межах 119-135 мг, що свідчить про хороший фізіологічний стан шкідника
для доброї перезимівлі.
Хлібний турун (жужелиця) у Степу й Лісостепу виходитиме з літньої діапаузи, за
достатньої зволоженості грунту відкладатиме яйця. Наприкінці місяця відбуватиметься
відродження личинок і живлення їх падалицею зернових культур, згодом – сходами
озимих, передусім, розміщених після стерньових попередників. Для запобігання
пошкоджень озимини жужелицею необхідно дотримуватись сівозміни, виключати
повторні посіви озимої пшениці. За сівби по стерньових попередках слід провести
передпосівну обробку насіння препаратами інсектицидної дії, а саме: прометом; рубіжем;
фосфамідом; 2 л/т.
У більшості степових та лісостепових областей створюватимуть загрозу сходам
озимої пшениці підгризаючі совки (озима), злакові мухи (шведські, гессенська), цикадки,
які спочатку розвиватимуться на падалиці злаків та злакових бур’янах. Ретельна
підготовка грунту під культуру та зазначені вище заходи зменшують шкідливість комах.
Через ураження колосся озимої пшениці фузаріозом, септоріозом, оливковою
пліснявою, борошнистою росою, сажкою, бактеріозом, альтернаріозом, іншими
інфекціями зерно, насамперед, призначене для сівби, слід протруювати препаратами
відповідно до спектру їх фунгіцидної дії та результатів фітоекспертизи насіння.
Протруювати насіння можна як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед
сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових
хвороб. Застосовують байтан універсал, з.п., 2 кг/т, бункер, в.с.к., 0,4-0,5 л/т, вітавакс
200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, вінцит, к.с., 1,5-2 л/т, дивіденд стар, т.к.с., 1 л/т, дитокс, к.с.,
2,5 л/т, максим ХL, т.к.с., 1,5 л/т, реал 200, т.к.с., раксил ультра, т.к.с., 0,2 л/т, інші.
Кукурудзу пошкоджуватимуть злакова попелиця, хлібні блішки, стебловий метелик,
бавовникова та інші листогризучі й підгризаючі совки, подекуди гусениці лучного
метелика, сарана. У разі випадання дощів качани уражуватимуться летучою та
пухирчастою сажками, фузаріозом, гельмінтоспоріозом.
Горох, в якому на 1 кг насіння виявлено 10 і більше личинок горохового зерноїда,
після очищення, сушіння, сортування, обеззаражують фостоксином, магтоксином,
іншими.
В період формування – дозрівання бобів сої осередково завдаватимуть шкоди
рослинам бульбочкові довгоносики, павутинний кліщ, трипси, гусениці акацієвої
вогнівки, листогризучих совок, лучного метелика. За умов підвищеної вологості рослини
хворітимуть на сіру (tо 15-20оС) і білу гнилі (tо 21-22оС). Можливе ураження
фомопсисом, альтернаріозом, пероноспорозом, церкоспорозом, бактеріозами, вірусними,
іншими хворобами. Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників
(акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, лучний метелик 4-5 гусениць на кв.м,
тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ (10% заселених рослин), 50-
60 жуків на кв.м бульбочкових довгоносиків) проводять обприскування посівів золоном,
к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2-2,5 л/га. За вологості насіння
35-40% проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію посівів сої за 10 днів
до збирання урожаю бастою, в.р., 2 л/га, за 14 днів раундапом Макс, в.р., 2,4 л/га, ін.
У посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) скрізь
продовжуватиметься шкідливість комплексу комах (довгоносиків, клопів, насіннєїдів,
попелиць, товстоніжки, гусениць совок, п’ядунів, інших). За надпорогової чисельності
комах-фітофагів застосовують інсектициди: актеллік, к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1
л/га, діазинон, к.е., 1 л/га, діазол, в.е., 2-3 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8
л/га (насінники), кінмікс, к.е., 0,3-0,4 л/га, інші. Одночасно з інсектицидами
застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га). Під час
цвітіння, на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис.
особин на га), а через 7-8 днів в період масового відкладання випуск трихограми
повторюють. За побуріння 75-80% головок конюшини проводять десикацію насіннєвих
ділянок реглоном супер, в.р.к, 3 л/га, а за 80-90% бобів люцерни також застосовують
басту, в.р., 1-1,5 л/га.
Технічні культури
Цукрові буряки лісостепової зони осередками пошкоджуватимуться гусеницями
підгризаючих і листогризучих совок. Пошкодження рослин листковою буряковою
попелицею поступово зменшуватиметься через діяльність ентомофагів, інших чинників.
Шкідливість бурякових блішок, щитоносок, мінуючих мух літніх поколінь буде
малопомітною для культури.
В степових областях виявлятимуться осередки розвитку кореневої попелиці,
мінуючої молі. Подекуди в центральних лісостепових областях спостерігатиметься
шкідливість личинок звичайного бурякового довгоносика.
В поліських та лісостепових областях найпоширенішим захворюванням цукрових
буряків буде церкоспороз, яким уражено 3-17, макс 25% рослин (Івано-Франківська обл.)
на 18-100% площ. Також розвиватимуться фомоз, альтернаріоз, рамуляриоз, борошниста
роса, пероноспороз, хвороби коренеплодів (хвостова та бура гнилі, парша, інші).
Подекуди відмічатимуться вірусні жовтяниця та мозаїка.
Оздоровленню рослин буряків від церкоспорозу сприяють обробки плантацій
дерозалом, к.с., 0,3-0,4 л/га, дитамом М-45, з.п., 2-3 кг/га, від борошнистої роси, фомозу
та інших плямистостей – байлетоном, з.п., 0,6 кг/га, альто супер, к.е., 0,5 л/га, топсином
М, з.п., 0,6-0,8 л/га, від пероноспорозу – акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, абакусом, мк.е.,
1,25-1,5 л/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га та іншими фунгіцидами широкого спектру дії, а
також міжрядні розпушування ущільненого грунту. Вогнища лускокрилих та інших
шкідників знешкоджуються за показниками ЕПШ рекомендованими препаратами (див.
«Прогноз 2008р.»).
Скрізь у посівах соняшнику продовжуватиметься незначна шкідливість геліхризової
попелиці, польових клопів, цикадок, трипсів, якими заселено 5-55, макс. 100% рослин
культури. Вогнищами в південно-східних та центральних областях Лісостепу й Степу
шкодитимуть совки, лучний та стебловий метелики, саранові. В ареалі поширення
спостерігатиметься шкідливість спеціалізованих шкідників культури, де в кошиках
непанцерних сортів харчуватимуться гусениці соняшникових вогнівки, в стеблах –
личинки шипоноски й вусача. Розвиток несправжньої борошнистої роси, білої та сірої
гнилей, фомозу, бактеріозу, іржі, інших хвороб прогресуватиме повсюди, насамперед у
разі частих рясних опадів та температури 20-25ºС. Заходи, спрямовані на збереження
урожаю, зокрема, десикацію посівів за високої вологозабезпеченості (ГТК>1) і вологості
насіння 25-30% на початку побуріння кошиків проводять реглоном Супер, скорпіоном,
в.р.к., 2-3 л/га чи раундапом, в.р., 3 л/га та їх аналогами; у фазі повної стиглості та
вологості насіння 33-37% бастою, в.р., 2 л/га.
Щоб захистити посіви озимого ріпаку від ураження хворобами (пліснявіння, чорна
ніжка, фомоз, альтернаріоз, бактеріоз, пероноспороз, гнилі) і пошкодження шкідниками
(хрестоцвіті блішки, попелиці, совки, інші) на початкових фазах, насіння обов’язково
протруюють фураданом, т.пс., 15 л/т, хінуфуром, в.с., 18 л/т, космосом, т.к.с., 8 л/т,
круїзером, т.кс., 4 л/т, вітаваксом 200, з.п., 2-3 кг/т ( на технічні цілі), максимом ХL,
т.к.с., 5 л/т, іншими.
У серпні можливі втрати врожаю ярого ріпаку від альтернаріозу, пероноспорозу,
білої й сірої гнилей, зокрема за підвищеної вологості повітря. Попередити це можна за
оперативного збирання та доведення до відповідних кондицій зерна культури.
Урожай хмелю погіршуватимуть павутинний кліщ, хмельова попелиця,
осередково шкодитимуть совки, інші комахи. За надпорогової чисельності шкідників слід
застосовувати рекомендовані інсектоакарициди (див. «Прогноз 2008р.»). За температури
17-21ºС і частих опадів ймовірне поширення і зростання інтенсивності розвитку
несправжньої борошнистої роси, якою уражено до 50% рослин на 80% площ. Під час
формування шишок плантації за необхідності оздоровлюють альєттом, з.п., 3-5 кг/га,
купроксатом, к.с., 2-5 л/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., ферофлором, з.п., 2,5 кг/га, іншими.
Захисні обробки проводять за 20-30 днів до збирання врожаю.
Насінням льону в деяких посівах живитимуться гусениці льонової плодожерки,
рослини пошкоджуватимуть листогризучі совки, втрати врожаю можливі через
поширення аскохітозу, антракнозу, бактеріозу, фузаріозного в’янення та побуріння,
поліспорозу, інших хвороб, які за середнього ступеня розвитку уразили 5-19% рослин на
50-100% площ. В разі надмірних опадів під час формування насіння рекомендується у
фазі ранньої жовтої стиглості провести десикацію посівів гліфоганом, домінатором (олію
використовують на технічні цілі), раундапом, в.р., 3 л/га, реглоном супер, в.р.к., 2-3 л/га.
В посадках тютюну спостерігатиметься шкідливість підгризаючих і листогризучих
совок, розвиватимуться тютюновий трипс, попелиці. Матимуть місце вірусні хвороби –
бронзовість томатів, біла пістриця, за сприятливих погодних умов ймовірний розвиток
пероноспорозу, бактеріальної рябухи. Захист рослин обмежується санітарними вимогами.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук літнього покоління скрізь розвиватиметься та шкодитиме в
плантаціях картоплі, томатів, баклажанів. У Степу та Лісостепу личинки другого
покоління по закінченні, заляльковуватимуться. Температурна ситуація цьогорічної
вегетації уможливлює розвиток 2-3 поколінь. Разом з тим це істотно залежатиме від
наявності кормової бази. Плідність самок літніх поколінь значно знижуватиметься, через
погіршення поживної цінності корму за його старіння та перехід жуків у діапаузу. Проти
личинок колорадського жука на картоплі ефективні препарати актара, в.г., 0,06-0,08
кг/га, банкол, з.п., 0,2-0,3 кг/га, бульдок, к.е., 0,25л/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га,
конфідор (зеніт, імідж), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідор максі, бомбардир, в.г., 0,045-0,05
кг/га, інші; на томатах - золон, к.е., 1л/га, карате або карате зеон, мк.с., 0,1л/га (ці
препарати застосовують і на баклажанах), інші.
Альтернаріоз, фітофтороз, макроспоріоз інтенсивно розвиватимуться за умов
жаркої погоди, короткочасних дощів, рясних рос та створюватимуть епіфітотійну
ситуацію в посівах картоплі і томатів. За таких умов зростатиме ураження томатів
чорною ніжкою, бактеріальною плямистістю, септоріозом, верхівковою гниллю,
осередково стовбуром, іншими вірусними хворобами. Оздоровлення плантацій овочевих
культур слід проводити за суворого дотримання «строків очікування» одним з
препаратів акробат МЦ, з.п., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г., метаксил, з.п., 2,5
кг/га, татту, к.с., 2-3 л/га, інші.
На капусті спостерігатиметься активне живлення гусениць капустяної совки,
біланів, молі, шкодитимуть хрестоцвіті блішки, попелиця, клопи. За умов різких
коливань температури, надмірної вологості повітря й рясних рос та пошкодження рослин
культури вищевказаними шкідниками розвиватимуться та поширюватимуться
бактеріози, пероноспороз, осередково фузаріозне в’янення, кила, фомоз. Пізні сорти
капусти захищають базудином, в.е., дамаском, діазолом, в.е., 1 л/га, лепідоцидом, р., 3-4
л/га, іншими, проти пероноспорозу -1% бордоською рідиною.
Гарбузовим культурам (огірки, кабачки, кавуни, дині) шкодитимуть повсюди
баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ. Розвиток і шкідливість їх
активнішатиме за умов жаркої, помірно вологої погоди, передусім в Лісостепу та Степу.
Рослини уражуватимуться бактеріозом, пероноспорозом, антракнозом, аскохітозом,
осередково борошнистою росою (здебільшого в степових регіонах).
Сисних комах знешкоджують карате, к.е., карате зеоном, мк.с., 0,1 л/га, актелліком, к.е.,
0,3-1,5 л/га, іншими. Ефективно захищають огірки від пероноспорозу обробками
альєттом, з.п., акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, ридомілом Годл МЦ, з.п. або в.г., метаксилом,
з.п., 2,5 кг/га, тощо, бактеріозу, антракнозу-квадрисом, к.с., 0,6 л/га. Застосування
хімічного методу обмежується санітарними вимогами щодо строків збирання врожаю
овочевих культур.
Плодові та виноградні насадження
В Степу та Лісостепу розвиватиметься ІІ-ге покоління яблуневої плодожерки,
подекуди в степових областях можна очікувати розвиток третього покоління. В Поліссі
продовжать свій розвиток гусениці першого покоління шкідника. Триватиме живлення
гусениць золотогуза і білана жилкуватого з подальшим утворенням зимових гнізд.
Гусениці американського білого метелика другої генерації живитимуться листками в
садах, лісопаркових насадженнях, лісосмугах.
Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме подальшому розвитку
сисних шкідників зеленої яблуневої, сливової обпиленої, інших попелиць, звичайного
павутинного, бурого і червоного плодових кліщів, яблуневої і грушевої медяниць,
щитівок і несправжньощитівок.
Плодові дерева скрізь хворітимуть на паршу яблуні і груші, яка охопила 10-63,
макс. 100% дерев, 2-30% плодів, борошнисту росу (6-50, макс. 100% дерев).
Розвиватимуться плодова гниль, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків
персика, інші хвороби.
Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки,
парші, борошнистої роси обприскують інсегаром, з.п., 0,6 кг/га чи матчем, к.е., 1 л/га з
додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану 80, в.г., 2,5 кг/га проти парші. При
обробці сортів, що уражуються борошнистою росою додають топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га чи
імпакт, к.с., 0,15 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га чи тіовіт Джет, в.г., 5-8 кг/га. У другій декаді
серпня зимові сорти яблуні (крім південного Степу) проти парші, плодової гнилі,
обприскують топсином М, з.п., 2 кг/га або еупареном, з.п., 2-2,5 кг/га не пізніше як за 20
днів до початку збору врожаю.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева
оздоровлюють від кокомікозу хлорокисом міді, з.п., 4-6 кг/га, хорусом, чи фіталом. В
кінці літа проти вишневого слизистого пильщика, попелиці (вишня, черешня) дерева
обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га або сумітіоном, к.е., 1-2 л/га чи карате, к.е., 0,4 л/га.
В серпні на виноградниках розвиватимуться та пошкоджуватимуть ягоди гусениці
гронової листокрутки другого, в південних областях третього поколінь. Скрізь
виноградники потерпатимуть від кліщів (павутинні, зудень, ін.), хворітимуть на мілдью,
оїдіум, чорну плямистість, фомоз, ін.
За своєчасного та якісного застосування інсектицидів проти гусениць листокрутки
І-го покоління шкідника, шкідливість гусениць ІІ-го покоління буде не значною. Під час
росту ягід, за пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління гронової
листокрутки, через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління осередки шкідника
обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, зенітом, в.р.к., 0,25
л/га, штефесином, к.е., 0,4-0,6 л/га, ф'юрі, в.е., 0,15 л/га, матчем, к.е., 0,5-1 л/га, іншими
рекомендованими препаратами (див. «Прогноз-2008р.»). За наявності 8-10 і більше
кліщів на листок виноградники обробляють одним з препаратів: бізон Супер, к.е., 2-3
л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, тіовіт Джет, в.г., 5 кг/га, дурсбан Ультра, к.е., 2 л/га, талстар,
к.е., 0,2 л/га, омайт, к.е., 1,5 л/га. Вогнища мілдью, чорної плямистості обприскують
мерпаном 50, з.п., 2,5 кг/га, блу Бордо, в.г., 5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га, 1%
бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 2 кг/га. Вогнища оїдіуму обприскують
байзафоном, з.п., 0,15-0,3 кг/га, тіофеном, з.п., 1-1,5 кг/га, стробі, в.г., 0,3 кг/га, тіовітом
Джет, в.г., 3-5 кг/га, флінтом, в.г., 0,25 кг/га, фальконом, к.е., 0,3 л/га, байлетоном, з.п.,
0,15-0,3 кг/га, топазом, к.е., 0,15-0,25 л/га.
Багатоїдні шкідники
Саранові. В першій половині серпня в неугіддях, узбіччях доріг, пасовищах,
крайових смугах окремих посівів південно-східних регіонів (АР Крим, Донецька,
Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, ін. обл.)
закінчуватиметься розвиток личинок саранових і перетворення їх в дорослу комаху.
Через 1-2 тижні після окрилення вони спарюються (найбільш активно в денну, спекотну
пору, коли температура на поверхні грунту сягатиме до 50ºС), відкладатимуть яйця. За
вказаної погоди, що спричинить пересихання рослин в стаціях, ймовірні формування
зграй стадних видів саранових, які мігруватимуть у посіви зелених соковитих рослин
кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, овочевих культур, багаторічних трав, де
інтенсивно харчуватимуться, що уможливлює осередкове пошкодження їх. За таких
умов, як свідчать наукові джерела, самки спроможні відкласти до 4 ворочок з
максимальною кількістю яєць до 50 шт у кожній.
Систематичні спостереження за розвитком та поведінкою саранових слід
продовжувати для прийняття своєчасних заходів захисту посівів та тенденції їх розвитку
у наступному році.
Лучний метелик. В Степу та Лісостепу триватиме розвиток другого покоління
фітофага. За погодних умов цьогорічної вегетації в південних регіонах можливий
розвиток третього покоління. За оптимальних умов розвитку (температура 21-25ºС, ГТК
>0,9) у Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, інших
областях можливі вогнища надпорогової чисельності шкідника та шкідливості їх на
багаторічних травах, соняшнику, кукурудзі, овочевих культурах. За щільності 10-20 і
більше гусениць на кв.м проводять обприскування актелліком, к.е., 1-1,5 л/га,
базудином, діазолом, в.е., 2-3 л/га, золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га, альтексом, к.е., 0,1-0,25
л/га, іншими.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Продовжуватиметься розвиток шкідника
першого в Поліссі та Лісостепу, в Степу розвиватиметься друге покоління. Масово
заселятиме та пошкоджуватиме зернову кукурудзу, просо, соняшник, інші
товстостеблові культури, насамперед у південних та центральних областях.
Оптимальними для розвитку одного покоління є помірно тепла, волога погода (18-30ºС,
вологість >70%). Низька вологість повітря та підвищені денні температурні показники
спричиняють зниження плодючості та загибель метеликів, висихання яйцекладок,
уповільнення розвитку гусениць та часткову їх смертність.
Під час масового відкладання яєць метеликом та бавовниковою совкою
випускають трихограму вогнівочної форми. За наявності яйцекладок на 18% і більше
рослин зернової кукурудзи з гусеницями застосовують делфіс, к.е., 0,5-0,7 л/га, димілін,
з.п., 0,09 кг/га, карате або карате зеон, к.е., 0,2 л/га, лепідоцид, з.п., 2 кг/га, інші.
Підгризаючі совки (озима, оклична, іпсилон). Протягом серпня триватиме літ
метеликів другого покоління, відкладання ними яєць та розвиток гусениць у просапних
(цукрові буряки, соняшник, кукурудза), овочевих культурах, парах, багаторічних травах.
Надалі за появи сходів у більшості лісостепових, подекуди поліських (Вінницька,
Київська, Полтавська, Харківська, Черкаська, Чернігівська, ін) та деяких степових
(Запорізька, Луганська, ін.) областях вогнищами ймовірне пошкодження совками
озимини. Обмежують чисельність гусениць культиваціями парів, міжрядними обробками
просапних культур, випуском трихограми у період відкладання яєць. За перевищення
ЕПШ (у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8,
озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) слід застосовувати базудин, в.е., діазинон, к.е., діазол,
в.е., 1-1,5л/га, децис Профі, в.г., 0,05-0,1 кг/га, арриво, к.е., 0,24-0,32 л/га, інші за
регламентами інснуючих технологій. Кращі результати дають обробки у вечірні години,
коли гусінь харчується на рослинах.
Скрізь гусениці листогризучих совок (капустяна, совка-гамма, С-чорне,
бавовникова, помідорна, інші) розвиватимуться та шкодитимуть протягом місяця
бурякам (цукровим, кормовим), соняшнику, кукурудзі, овочевим культурам,
багаторічним травам, хмелю, в плодових і ягідних насадженнях, виноградниках.
Агротехнічні прийоми – оранка, розпушування міжрядь та біологічні - використання
совочних видів трихограми ефективно обмежують чисельність листогризучих совок. З
хімічних заходів (за наявності ЕПШ) використовують диференційовано до культури та
санітарних вимог золон, к.е., базудин, в.е., діазинон, к.е., децис Профі, к.е., у посадках
пізньої капусти гормональні препарати димілін, з.п., 0,8-0,2/га, матч, к.е., 0,4 л/га,
номолт, к.е., 0,3 л/га.
Мишоподібні гризуни, насамперед, в Лісостепу й Поліссі розвиватимуться й
переселятимуться з багаторічних трав, стерні зернових, гороху у посіви овочевих та
інших просапних культур, надалі в озимину, де уможливлюється їх шкідливість.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
