Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в липні 2010 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Клоп шкідлива черепашка. В південному, центральному, подекуди східному
Лісостепу, місцями в Степу в посівах пшениці і ячменю личинки фітофага
харчуватимуться дозріваючим зерном, що спричинятиме погіршення посівних і харчових
кондицій зерна, окрилюватимуться. В липні молоді клопи посилено живитимуться для
нагромадження жирового тіла і вуглеводно-білкових речовин в кишківнику, після чого
відлітатимуть з полів до місць зимівлі. Клопи, що не встигають догодуватися до збирання
врожаю, можуть живитися під валками скошених хлібів, нерідко перелітати на посіви
кукурудзи, соняшнику, і навіть буряків, хоч ці рослини мало сприятливі для цього.
Найкраще виживають у період зимівлі особини черепашки, які перед зимівлею містять не
менше 30-38% жиру за загальної маси 125-140 мг, що свідчить про високий біотичний
потенціал фітофага. Масовий відліт в місця зимівлі відбуватиметься в кінці липня - в
Степу, на початку серпня - Лісостепу.
Хлібні (кузька, красун, хрестоносець) жуки скрізь, хлібна жужелиця в
розміщених після стерньових попередників посівах,
харчуватимуться дозріваючим зерном у колосках
пшениці, ячменю, жита. У липні хлібні жуки
відкладатимуть яйця в грунт на парах і просапних
культурах. Хлібна жужелиця зосереджуватиметься в
хлібна жужелиця
місцях післязбиральних втрат зерна, де надалі самиці відкладатимуть яйця.
За чисельності у вогнищах посівів Вінницької, Київської, Кіровоградської,
Луганської, Харківської областей 3-7, макс. 100 (Донецька) хлібних жуків на кв.м
ймовірні значні пошкодження і втрати маси зерна.
В липні скрізь масово в дозріваючих хлібах, передусім північного Лісостепу і
Полісся, до огрубіння зерна, харчуватимуться та
розмножуватимуться сисні фітофаги, зокрема
пшеничний трипс і злакові попелиці, які заселили
20-100% площ, 11-68, макс. 100% рослин, до 60%
колосків по 4-20, макс. 50 (Луганська обл.) екз. на
кожному. За збільшення кількості сисних комах
ймовірна щуплість та зниження маси зерна на 3 (1
личинка на колосок) -19% -24% (4 і більше
личинок трипса на колосок).
Злакові мухи (шведських, гессенської) літніх
поколінь розвиватимуться в злакових бур'янах та
падалиці зернових культур. В колосі
живитимуться бронзівка і оленка волохата. В
Степу, осередково Лісостепу (Київська, Харківська,
пшеничний трипс
ін. обл.) дозріваючим зерном до збирання врожаю харчуватимуться гусениці зернової
совки, шкідливість яких підвищуватиметься в разі несвоєчасного скошування хлібів.
Скрізь у посівах ярих колосових культур, крім вищезгаданих фітофагів,
шкодитимуть п'явиці (на 45-100% площ заселено 5-25% рослин), шкідлива діяльність
яких посилюватиметься за сухої жаркої погоди та низької вологості грунту. В липні
комаха дохарчується і залялькується в грунті, звідки наступного року вийде жук.
У посівах кукурудзи розвиватимуться та шкодитимуть гусениці стеблового
метелика, бавовникової та інших видів совок. За теплої вологої погоди злакові
попелиці на рослинах культури утворюватимуть численні колонії.
За достатніх теплового режиму та зволоженості повітря повсюди, здебільшого на
колосі інтенсивно розвиватимуться хвороби зернових культур, зокрема борошниста
роса, що виявляється на 40-100% площ, 36-100% рослин. В Лісостепу та Поліссі
масовим буде септоріоз, який виснажуватиме рослини з переходом на колос (проявився
на 14-30% колосків), що побуріє, а зерно стане щуплим. У цих зонах вегетуючі зернові
культури хворітимуть на буру листкову іржу. За підвищеної вологості та температури
повітря 28-30 °С у другій половині вегетації, передусім в областях західного та
центрального Лісостепу, Поліссі колоски хворітимуть на фузаріоз, який значно знижує
врожай та якість зерна. Шкідливість хвороби особливо посилюватиметься при виляганні
посівів або тривалому перебуванні скошених хлібів у валках та періодичних опадах.
Кореневі гнилі (офіобульозні, церкоспорельозні, фузаріозні) в зернових
культурах поліських, осередково лісостепових
областей причинятимуть білоколосість та
щуплозерність, від чого втрати врожаю можуть
досягати 30% і більше. У вищезазначених зонах за
частих дощів, високої вологості та помірних
температур розвиватиметься та поширюватиметься
гельмінтоспоріоз ячменю, що спричинятиме
побуріння зародка зерна пшениці. Сажкові хвороби,
зокрема летуча, яка проявилась на 0,4-3% рослин
5-20, макс. 60% посівів ярого ячменю Вінницької,
Львівської, Тернопільської, Чернівецької, інших
областей Полісся та Лісостепу, розвиватимуться
здебільшого в господарствах, які не дотримуються
протисажкових У липні хімічний захист посівів
зернових колосових культур не проводять.
летуча сажка
Запобігти погіршенню якості зерна від шкідників і хвороб можна збиранням прямим
комбайнуванням урожаю передусім сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів
та оперативним доведенням зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.
У бобах та зерні гороху скрізь розвиватимуться личинки горохової зернівки, які
заселили 3-9% бобів, трипси (15-
65% заселених рослин), гусениці
горохової плодожерки та бобової
(акацієвої) вогнівки. За теплої та
вологої погоди на рослинах
культури розмножуватиметься та
завдаватиме шкоди горохова
попелиця, яку уловлюють на 10
помахів сачка по 2-75, макс. в
Хмельницькій області 295 екз.
горохова плодожерка
Перше покоління горохового
комарика, що заселив 5-12%
рослин у Вінницькій, Волинській,
Донецькій, Тернопільській,
Черкаській областях за чисельності
8-15, макс. у Луганській 65-72
личинки на кожну, завершить свій
розвиток, у кінці ІІ на початку ІІІ
декади липня виходитиме нове
покоління шкідника.
акацієва вогнівка
Розвитку аскохітозу, пероноспорозу, борошнистої роси будуть сприяти дощова
погода за t0 19-250C, пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками та механічні
травмування. За високої температури повітря і ґрунтової посухи, передусім у Степу та
Лісостепу, рослини хворітимуть на кореневі гнилі.
У період утворення бобів гороху та відкладання яєць гороховою плодожеркою,
акацієвою вогнівкою, листогризучими совками, лучним метеликом проводять випуск
бурої та жовтої трихограм у співвідношенні 1:10. Для зменшення шкідливості комплексу
хвороб і шкідників прискорюють дозрівання насіння гороху через десикацію посівів
реглоном супер, в.р., везувієм, в.р.к., 2-3 л/га (пожовтіння нижніх стручків та за
вологості зерна 45%, за 7 днів до збору врожаю), раундапом макс, в.р., 2,4 л/га, вулканом
плюс, в.р., 2,5 л/га (побуріння 70-75% бобів, за 14 днів до збору врожаю).
У Лісостепу та Степу, за умов сухої жаркої погоди липня в посівах сої
розвиватимуться та завдаватимуть шкоди довгоносики (бульбочкові, сірий), клопи,
павутинний кліщ, трипси, попелиця, гусениці акацієвої вогнівки і листогризучих
совок. Підвищена вологість повітря скрізь сприятиме поширенню аскохітозу,
септоріозу,пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріальних та вірусних хвороб, які
уразили переважно у північних та центральних областях 3-18, макс. 38% рослин у
Київській області.
При виявленні перших ознак хвороб за бутонізації-цвітіння на насіннєвих посівах
сої рекомендується проводити обробку рослин розчинами дозволених фунгіцидів.
Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють. Під час формування бобів,
за надпорогової чисельності шкідників проводять обприскування посівів золоном, к.е.,
2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2-2,5 л/га.
Повсюдно у посівах багаторічних бобових трав будуть продовжувати свій
розвиток і шкідливість жуки та личинки довгоносиків (бульбочкові, листкові
люцернові (фітономуси), насіннєїди (тихіус, апіон)), клопи, попелиці, трипси,
товстоніжки, комарики, гусениці листогризучих совок та інші шкідники.
Під час стеблування-бутонізації через 7-10 днів після підкосу за наявності ЕПШ
комах-фітофагів багаторічні трави, передусім насіннєві посіви, слід обприскувати
інсектицидами: актелік, к.е., діазинон, к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, дурсбан,
к.е., 1,5 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), фастак, к.е., 0,15-0,2 л/га, інші.
Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат
амонію 0,3-0,6 кг/га). Під час цвітіння на початку відкладання яєць совками випускають
трихограму (100-150 тис. особин на га), а в період масового відкладання (через 7-8 днів)
випуск трихограми повторюють. Для поліпшення запилення використовують природних
запилювачів домашніх бджіл і бджолу мегахіла ратундата.
Технічні культури
На фабричних посівах та насінниках цукрових буряків у липні масово
розвиватиметься листкова бурякова попелиця, яка заселила 8-38, макс. 60% рослин
Хмельницької, інших областей. Зливові дощі, зростання чисельності біологічних агентів
(паразитів, хижих комах) та розповсюдження грибкових захворювань ефективно
контролюватимуть фітофага.
У центральних лісостепових бурякосійних областях коріння буряків
підгризатимуть личинки звичайного бурякового довгоносика. Найбільша щільність і
шкідливість їх ймовірна у Київській, Полтавській, Черкаській, інших областях, де
відмічали найбільшу щільність жуків. У Лісостепу й Поліссі тепла волога погода
сприятиме осередковому розвитку бурякових щитоносок і мінуючої мухи та
збільшенню їх шкідливості. У вогнищах Степу та південного Лісостепу, передусім за
жаркої посушливої погоди, розвиватимуться бурякові мінуюча міль та коренева
попелиця. Скрізь ймовірні осередки підвищеної чисельності та шкідливості гусениць
підгризаючих та листогризучих совок, в Степу – лучного метелика, саранових.
Осередково у Харківській області (Балаклійський, Богодухівській, Лозівський р-ни) у
черешках листків 35-60% рослин буряків дохарчовуватимуться й заляльковуватимуться
личинки амарантового стеблоїда, які до цього часу не зустрічалися за масової
чисельності у посівах культури.
Церкоспороз, що має місце на 2-11, макс. у Волинській, Миколаївській, інших
областях 21% рослин буряків, масово
уражуватиме посіви в разі випадання
частих опадів (дощі, роси) за
середньодобової температури 15-20°С
та підвищеної до 96-100% відносної
вологості повітря. За такої погоди
відмічатиметься поширення
пероноспорозу, альтернаріозу,
рамуляріозу. За жаркої погоди й нестачі
церкоспороз
опадів розвиватиметься борошниста роса. Розвиток фомозу відзначатимуть на площах,
де недотримується агротехніка вирощування культури. Хвороби коренеплодів, а саме:
парша, дуплистість, гнилі матимуть місце у вогнищах західних областей за
незадовільних ґрунтово-погодних умов та неякісного виконання агротехнічних заходів.
Хвороби голодування виникатимуть в разі нестачі макро- і мікроелементів живлення.
Поширення вірусних жовтяниці й мозаїки залежатиме від чисельності вірофорних
комах- переносників – попелиць, цикадок, клопів.
В разі заселення попелицею 15 та мінуючою мухою 30% рослин (по 3–5 личинок
на кожній) проводять обробки золоном, к.е., 1 л/га, фуфаноном, к.е., 1–2,5 л/га, Бі-58
новим, к.е., 0,5–1 л/га, дурсбаном, к.е., 0,8 л/га, моспіланом, р.п., 0,05 кг/га, іншими. За
співвідношення ентомофаг : попелиця 1:30, або ураження 30% особин попелиці
хворобами, обробки інсектицидами недоцільні. Оздоровлюють рослини за появи ознак
пероноспорозу акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га, плям
церкоспорозу на 3-5% рослин – дерозалом, к.с., 0,3–0,4 л/га, за ураження борошнистою
росою 5-10% рослин – фундазолом, з.п., 0,6–0,8 кг/га, рексом Дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га,
колфуго супер, в.с., 2 л/га, фальконом, к.е., 0,6 л/га тощо. Вогнища з надпороговою
чисельністю гусениць підгризаючих і ли¬стогризучих совок, мінуючої молі локалізовують
дозволеними інсектицидами (див. «Прогноз – 2010р.»).
Плантації соняшнику заселятимуть і масово розмножуватимуться в них, передусім
за теплої з підвищеною вологістю повітря погоди, геліхризова попелиця, цикадки, а за
жаркої посушливої – трипси й кліщі. Прихована небезпека від сисних комах полягає у
розповсюдженні ними вірусних захворювань.
У вогнищах Донецької, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, інших областей,
насамперед за порушення сівозміни та недотримання основних вимог технології
вирощування культури, у стеблах соняшнику розвиватимуться личинки спеціалізованих
шкідників соняшникових шипоноски й вусача. Соняшникова вогнівка заселятиме
рослини непанцирних сортів, гусениці якої спочатку об`їдатимуть квітки, а пізніше
насіння. Повсюди ймовірне пошкодження сформованого насіння ягідним, польовим,
люцерновим клопами, що спричинятиме пустозерність та щуплість. У вогнищах,
передусім на забур`янених квітучою рослинністю посівах, відмічатимуть шкідливість
листогризучих совок, лучного і стеблового метеликів, саранових.
За теплої з періодичними опадами погоди у посівах поширюватимуться біла й сіра
гнилі, пероноспороз, фомоз, фомопсис, іржа, інші хвороби. Вовчок соняшниковий
паразитуватиме на рослинах культури в Донецькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській
та інших областях, де недотримується сівозміна, порушується агротехніка, а також для
сівби використовують сприйнятливі до ураження гібриди соняшнику, переважно
іноземної селекції.
До цвітіння при заселенні попелицею 20% рослин (по 40-50 екз. на кожну й
відсутності ентомофагів) та клопами (2 екз. на кошик) посіви обприскують фуфаноном,
к.е., 0,6 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га. За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків рослини
захищають тайтлом, таносом, в.г., 0,4-0,6 кг/га, фомопсису, несправжньої борошнистої
роси колфуго Супер, в.с., 2 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га, ефатолом, з.п., 2 кг/га. Першу
обробку дозволеними фунгіцидами проводять на початку цвітіння, другу – через 14 діб
. Проти вовчка ефективно використовувати мушку фітомізу, яку випускають при появі
квітконосів паразита.
У хмелеплантаціях за масового розмноження в липні хмельова попелиця й
павутинний кліщ, які заселили 36-51% кущів Житомирської області, негативно
впливатимуть на вміст гірких речовин у шишках, валовий збір і сортність врожаю.
Осередково кущі пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок, стеблового
метелика, личинки хрущів, довгоносиків, дротяники й несправжні дротяники. Часті
опади у вигляді дощу й роси сприятимуть розвитку пероноспорозу. Захисні обробки
насаджень проводять за показниками ЕПШ відповідно до рекомендацій (див. «Прогноз
2010 р.»).
Льон за теплої вологої погоди уражуватиметься антракнозом, іржею,
поліспорозом, фузаріозним в`яненням й побурінням, що може призвести до значного
погіршення якості насіння та волокна. Льонові блішки літнього покоління, харчуючись
на стеблах рослин, погіршуватимуть якість волокон. На кількість і якість врожаю насіння
впливатимуть живлення льонових трипса й плодожерки. Не виключається можливість
пошкодження рослин культури листогризучими совками, зокрема совкою-гамма.
У фазі ранньої жовтої стиглості проти комплексу хвороб і прискорення дозрівання
насіння ефективна десикація посівів гліфоганом, домінатором, раундапом, в.р., 3 л/га,
реглоном супер, в.р.к., 2-3 л/га з урахуванням строків очікування та призначення
врожаю.
У насінні ярого ріпаку дохарчовуватимуться личинки насіннєвого
прихованохоботника та капустяного стручкового комарика. У вогнищах зелені
соковиті органи рослин пошкоджуватимуть гусениці совок, біланів, листкоїди, клопи,
попелиці. Подальше поширення альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей
обумовлюватиметься достатньою кількістю опадів. Збереження врожаю насіння
досягається через проведення десикації в разі побуріння 70% стручків за 14 днів до
збирання гліфоганом, вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га, реглоном супер, в.р.к.,
2-3 л/га.
Картопля й овочеві культури
У Степу та Лісостепу в плантаціях картоплі, томатів, інших пасльонових
культур розвиватимуться і шкодитимуть жуки і личинки колорадського жука літнього
покоління. В Поліссі закінчуватиметься розвиток личинок першого покоління фітофага,
які масово заляльковуватимуться, наприкінці місяця виходитимуть з грунту жуки нового
покоління. Відбуватиметься спарювання та відкладання самицями яєць (потенційна
плодючість кожної 230-400 яєць). За умов жаркої погоди липня зросте інтенсивність
розвитку фітофага та заселеність ним плантацій здебільшого середньо та пізньостиглих
сортів картоплі, а також томатів, баклажанів.
Для захисту плантацій картоплі застосовують біопрепарат актофіт, к.е., 0,3-0,4
л/га, інгібітор синтезу хітину — номолт, к.с., 0,15 л/га, інсектициди актара, в.г., 0,06-0,08
кг/га, конфідор, в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідор Максі, в.г., 0,05-0,08 кг/га, кораген, к.с.,
0,05-0,06 л/га, інші. На томатах і баклажанах дозволені актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га,
карате зеон, мк.с., 0,1 л/га, інші.
У липні капусті повсюдно шкодитимуть гусениці біланів, молі, совок,
зростатимуть поширення та чисельність попелиці, осередково баридів, клопів,
прихованохоботників, високий рівень розвитку та шкідливості яких ймовірні за
помірної вологості та оптимальної температури 20-26 °С протягом місяця. За наявності
гусениць совок 1-2 екз. на ранній, 5 і більше на пізній капусті за 5% і більше заселених
рослин, молі, біланів 2-5 екз. на 10% заселених рослин промислові посіви захищають
діазиноном, к.е., базудином, в.е., діазолом в.е., 1 л/га, диміліном, з.п., 0,08-0,12 кг/га,
іншими. В разі заселення 10% рослин капустяною попелицею застосовують золон к.е.,
1,6-2 л/га, децис Форте, к.е., 0,05-0,07 л/га, інші.
Гарбузові та баштанні культури (огірки, кабачки, кавуни, інші) скрізь
заселятимуться баштанною попелицею, подекуди тютюновим трипсом, павутинним
кліщем. Обмежують чисельність сисних фітофагів актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га, карате,
карате зеоном, к.е., 0,1 л/га, іншими.
Хвороби картоплі, томатів (альтернаріоз, фітофтороз, інші), огірків
(бактеріоз, пероноспороз, інші), цибулі
(пероноспороз) в усіх зонах вирощування
вищезазначених культур за теплої дощової
погоди, рясних рос, туманів у липні масово
розвиватимуться і поширюватимуться, подекуди
створять епіфітотійну ситуацію. Оздоровлюють
рослини від хвороб акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га,
ридоміл Голд МЦ, з.п., в.г., 2,5 кг/га, татту к.с.,
3 л/га, ін. Цибулю від пероноспорозу
фітофтороз томатів
оздоровлюють альєттом, з.п., 1,2-2 кг/га, ридоміл Голд, з.п. або в.г., 2,5 кг/га, іншими.
Плодові та виноградні насадження
В яблуневих садах протягом липня дохарчовуватимуться гусениці яблуневої
плодожерки І-го покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, а інша частина
заляльковуватиметься. Передусім в Степу, південному Лісостепу і Закарпатті у липні
з’являтимуться метелики ІІ-го покоління, які літатимуть і відкладатимуть яйця на плоди
осінніх і зимових сортів яблуні. Значної шкоди гусениці яблуневої плодожерки
завдаватимуть незахищеним садам повсюди, зокрема Вінницької, Дніпропетровської,
Київської, Луганської, Львівської, Одеської, Полтавської областей, де ними пошкоджено
5-30% плодів та падалиці.
Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме наростанню чисельності й
шкідливості сисних шкідників (зеленої яблуневої, сливової обпиленої, чорної
вишневої, персикової попелиць, звичайного павутинного, бурого і червоного
плодових кліщів, грушевої медяниці, щитівок і несправжніх щитівок), особливо в
АР Крим, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Луганській інших областях,
де вони розвиваються на 58-100% дерев, 18-100% листків за слабкого та середнього
ступенів заселення.
Повсюдно призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової
листокрутки, яблуневої молі, шовкопрядів), вони літатимуть і відкладатимуть
зимуючі яйця. Гусениці білана жилкуватого і золотогуза живитимуться листками
зерняткових порід.
Плоди середніх та пізніх сортів черешні та вишні скрізь пошкоджуватимуть
личинки вишневої мухи. Закінчивши живлення (кінець липня) личинки
заглиблюватимуться в грунт, де зимуватимуть.
За умов помірно теплої дощової погоди в липні повсюдно інтенсивнішатиме
розвиток парші яблуні і груші,
кокомікозу, клястероспоріозу,
кучерявості листків персика, посушлива
жарка погода сприятиме розвитку
борошнистої роси, а значні опади –
плодової гнилі.
В разі відлову феромонною пасткою
за 7 днів спостережень 3 і більше
метеликів яблуневої плодожерки або
одного східної, а також проти рухомих
плодова гниль
личинок щитівок і несправжніх щитівок, мінуючих молей, кліщів, червиці в’їдливої
зерняткові сади обробляють данадимом, к.е., 2 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га або
конфідором максі, в.г., 0,07 кг/га, з додаванням проти парші, плодової гнилі,
борошнистої роси та інших хвороб рекомендованих фунгіцидів.
Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня проти яблуневої плодожерки,
парші, плодової гнилі, борошнистої роси обприскують люфоксом, к.е., чи матчем, к.е., 1
л/га з додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти парші, а також
топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га або імпакту, к.с., 0,15 л/га, кумулюсу, в.г., 6 кг/га чи тіовіту
джет, в.г., 5-8 кг/га проти борошнистої роси.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева
оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га чи фіталом, в.р.к., 2 л/га.
В липні у виноградниках розвиватиметься ІІ-ге покоління гронової листокрутки.
За своєчасного і якісного застосування інсектицидів проти гусениць І-го покоління
шкідника, шкідливість гусениць ІІ-го покоління буде не значною. Заселятимуть і
пошкоджуватимуть листки культури виноградний зудень, павутинні, інші кліщі. За
теплої (to 20-25oС) дощової погоди продовжуватиметься ураження виноградних кущів
мілдью в АР Крим, Закарпатській, Одеській, інших областях, де відмічена хвороба на 5-
18% кущів. Суха жарка з відносною вологістю повітря 70-95% погода сприятиме
розвитку оїдіуму, що має місце в АР Крим, Одеській області на 2-23% виноградних
кущів.
У період росту ягід, за пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го
покоління гронової листокрутки, через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління осередки
вогнищ обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном,
к.е., 1-2,8 л/га, люфоксом, к.е., 1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га, іншими. За появи
вогнищ ураження мілдью, чорною плямистістю, іншими хворобами виноградники
оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, фольпаном, в.г., 1,5-2
кг/га. Вогнища ураження сірою гниллю обприскують квадрисом, к.с., 0,8 л/га, світчем,
в.г., 0,75-1 л/га. Осередки ураження оїдіумом та заселення кліщами (8-10 і більше екз. на
листок) обробляють рекомендованими до цвітіння фунгіцидами та інсекто-акарицидами
(див. «Прогноз-2010 р»).
Багатоїдні шкідники
Саранові. У Степу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька,
Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.)
та східному Лісостепу (Харківська, Сумська обл.) в
неугіддях продовжиться живлення личинок стадних –
італійського пруса, осередково азіатської перелітної
сарани, нестадних видів кобилок, коників,
зажерливість яких зростатиме із переходом їх у старші
віки, особливо за жаркої погоди (20-28°С).
Відбуватиметься окрилення, парування саранчуків,
розпочнеться відкладання яєць у ворочки. Осередки
високої чисельності личинок стадних саранових
ймовірні на пасовищах і луках, а також у суміжних
посівах злаків, соняшника, буряків, овочевих,
інших сільськогосподарських культур вищезазначених
та інших степових і окремих лісостепових областей, де
можливо виникатиме потреба в хімічних обробках
сарана
сільськогосподарських угідь.
Для захисту посівів від саранових ефективні фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-
0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), парашут, мк.с., 0,5-0,75
л/га, моспілан, р.п., 0,05-0,075 кг/га, димілін, з.п., 0,9 л/га (кукурудза 8-10, соняшник 12-
18 листків), блискавка, к.е., 0,2-0,25 л/га, матч, к.е., 0,15 л/га, інші, на землях
несільськогосподарського призначення актуал, к.е., 1,5-2 л/га, енжіо, мк.с., залп, к.е., 1,5
л/га.
Лучний метелик. У степових, центральних і східних лісостепових областях в
неугіддях, посівах багаторічних трав, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику,
овочевих культур продовжиться розвиток гусениць, відбуватиметься їх заляльковування,
розпочнеться літ. Накопиченню достатнього жирового тіла гусеницями, що забезпечить
високий потенціал плодючості метеликів другого покоління, сприятимуть t° 22-25 °С та
ГТК > 0,9. Загалом, для розвитку (тривалість 30-45 днів) одного покоління лучного
метелика необхідна сума ефективних температур 350-450 °С.
У посівах сільськогосподарських культур Дніпропетровської, Луганської,
Миколаївської, Одеської, Херсонської, інших областей Степу, подекуди Лісостепу, де
відмічався підвищений літ метеликів першого покоління (інтенсивність 1-5, макс. 20 екз.
на 10 кроків), можливий значний літ метеликів та осередки високої чисельності і
шкідливості гусениць другого покоління. За щільності 10-20 і більше гусениць на кв.м
проводять обприскування актеліком, к.е., 1-1,5 л/га, базудином, діазолом, в.е., 2-3 л/га,
золоном, 1,4-2,8 л/га, іншими.
Скрізь гусениці озимої і окличної, в АР Крим, Одеській, Миколаївській, інших
південних областях Степу пшеничної, південної (дикої совки), лісостепових іпсилон,
інших підгризаючих совок розвиватимуться і шкодитимуть у посівах просапних,
овочевих культур. Оптимальними умовами для розвитку гусениць будуть температура
20-27 °С та відносна вологість повітря 70-95%. Дохарчувавшись гусениці відходитимуть
на заляльковування, яке за помірної зволоженості повітря триватиме 11-14 днів. У
Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Сумській,
Черкаській, Харківській, інших лісостепових, степових, окремих полісських областях
можливі осередки високої чисельності гусениць (ЕПШ у буряках 1-2, інших просапних
3-8 екз. на кв.м). За вказаної чисельності гусениць застосовують суміші
фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах їх витрат.
Повсюди у посівах сільськогосподарських культур триватиме розвиток та
живлення гусениць капустяної, городньої, С-чорне, совки-гамма, в Степу подекуди
Лісостепу - бавовникової, помідорної, гречаної, люцернової, інших видів
листогризучих совок. За помірних температур, достатнього зволоження ймовірне
виникнення осередків підвищеної чисельності та шкідливості гусениць вищезазначених
видів. Знешкоджують гусениць розпушуванням міжрядь просапних культур,
обприскуванням золоном, к.е., базудином, в.е., децисом профі к.е., іншими у
рекомендованих нормах. Застосування інсектицидів у плантаціях томатів, баклажанів,
перцю проти гусениць помідорної, бавовникової, інших совок бажане до початку
плодоутворення.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. У липні в посівах кукурудзи, хмелю,
соняшнику, інших товстостеблих культур триватиме літ метеликів першого покоління,
відкладання яєць, виплодження гусениць. Помірно тепла, волога погода (18-30 °С та
вологість понад 70%) сприятимуть нормальній життєдіяльності всіх стадій фітофага та
формуванню осередків високої чисельності та шкідливості гусениць. Зниження відносної
вологості і підвищення температур у зоні кукурудзосіяння викликає часткову або повну
загибель яйцекладок та гусениць молодших віків.
На початку і під час масового відкладання яєць рекомендується випускати
трихограму вогнівочної форми не менше трьох разів з інтервалом 5-6 діб (період
відкладання яєць самицями метелика залежно від температур триває 12-24 доби, а
тривалість життя трихограми 4-5 діб). Обприскування посівів карате, к.е., карате зеоном,
к.е., рубіном, к.е., 0,2 л/га, децисом ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, іншими слід проводити за
наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями метелика
першого і другого віків.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
В.о. начальника відділу
прогнозування і фітосандіагностики Т.І. Гук
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
