Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в червні 2009 року
Українським Гідрометцентром у червні, беручи до уваги середньобагаторічні показники,
прогнозується середня місячна температура повітря в межах 16-21°С. Абсолютний максимум
температури складатиме 32-39°С, в Одеській та Харківській областях місцями 40°С, в гірських районах
країни 21-33°С, абсолютний мінімум 0-7° тепла, в горах та подекуди Дніпропетровській, Львівській,
Рівненській, у деяких північних, східних областях 1-3° морозу.
Частіше проти травневих спостерігатимуться град, шквали, активізується грозова діяльність.
Середня місячна кількість опадів 44-95 мм, на півдні місцями 33-42, в Карпатах, на Прикарпатті та
Хмельниччині 96-187 мм.
Безперечно перебіг кліматичних умов значною мірою позначатиметься на розвиткові
сільськогосподарських рослин та енто- і фітопатогенних організмів у посівах і насадженнях, інших
угіддях, про що йдеться далі.
Саме у червні посилюється напружена робота аграріїв з догляду та захисту посівів і
насаджень. Цього місяця проводиться найбільший обсяг захисних робіт з використанням хімічних
засобів рослин, що вимагатиме від спеціалістів, насамперед державної служби захисту рослин,
максимальних зусиль і уваги з виконання своїх функціональних обов’язків із забезпечення контролю
організації захисту майбутніх урожаїв та здоров’я людей і навколишнього середовища.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У посівах озимих та ярих зернових колосових культур степових та лісостепових областей
продовжуватиметься масове відкладання яєць та відродження і вихід на колос личинок клопа
шкідливої черепашки, які пошкоджуватимуть зерно під час формування-молочної стиглості. Через
розтягнутий період відкладання яєць та відродження личинок у посівах одночасно зустрічатимуться
перезимувалі клопи, яйцекладки й личинки різних віків. Перезимувалі клопи завдають кількісних втрат
урожаю зерна, а личинки ще і якісних, погіршуючи клейковину, посівні та фуражні властивості зерна.
Через високий рівень заселеності шкідливою черепашкою, передусім посівів озимої пшениці в
господарствах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської,
Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей, саме у цих регіонах слід готуватися до
масових захисних обробок на значних площах. Збільшаться обсяги регулювання чисельності шкідливої
черепашки і в суміжних областях – Вінницькій, Київській, Черкаській, інших, де з потеплінням клімату
ареал та кількість клопів загрозливо збільшились.
Цьогорічний збіг фенофаз рослин та стадій шкідника сприятиме завершенню розвитку клопів
до початку збирання врожаю. Найефективніше визначені проти клопів інсектициди спрацьовують
після завершення відродження личинок та появи 15-20% їх третього віку. Цей період залежно від
регіонів настає в кінці першої – на початку другої декади червня, про що інспекції захисту рослин
районів мають своєчасно повідомити господарства району.
Для збереження технологічних і посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, в
господарствах Степу та Лісостепу, подекуди Полісся, де поширений клоп шкідлива черепашка,
високопродуктивні посіви озимої пшениці під час формування-молочної стиглості зерна за наявності 2
і більше личинок на кв.м у посівах сильних і цінних сортів, яру пшеницю твердих сортів 1-2, на решті
посівів 4-6 личинок на кв.м, насіннєві ячмені 8-10, товарні 20-25 личинок на кв.м обприскують
актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га, арриво, к.е., 0,2 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га,
карате зеоном, к.с., 0,15 л/га. Захист посівів від клопа шкідливої черепашки необхідно провести
протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх.
Під час формування-молочної стиглості зерна скрізь розвиватимуться та шкодитимуть
злакові попелиці та пшеничний трипс, зростанню чисельності яких сприятимуть оптимальні
температура повітря 18-22° та відносна вологість 65-75%. Ними заселено 5-50, макс. 90% рослин, 10-
60, макс. 100% площ. Харчування цих фітофагів в надпороговій чисельності призводить до значного
зменшення маси зерна й недобору валу його.
Повсюди у червні відбудеться вихід з грунту та живлення хлібної жужелиці (туруна) та
хлібних жуків (красун, кузька, хрестоносець), чисельність яких в багатьох господарствах Степу й
Лісостепу буде надпороговою. При цьому вони спочатку пошкоджуватимуть зав’язь, а пізніше зерно,
яке формується. Втрати зерна є результатом живлення ним жуками та осипання його в період
пошкодження.
В ярині шкідливими залишатимуться хлібні п’явиці, злакові мухи (шведські, гессенська, на
півдні - яра муха, мероміза), хлібні блішки, стебловий пильщик та вищезазначені шкідники озимини.
Проти зазначених шкідливих комах зернових культур ефективні інсектициди, які використовуються
проти шкідливої черепашки.
У посівах озимих зернових колосових культур актуальною залишається загроза розвитку та
поширення борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, якими охоплено 8-
35, макс. 85% рослин на площі 14-55, макс. 100%. Осередково в господарствах Волинської та
Хмельницької областей на озимій пшениці розвиватиметься жовта іржа. Вищезазначені хвороби та
гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, інші плямистості розвиватимуться повсюди на ярих колосових
культурах, де ними охоплено 3-29, макс. 50% рослин (Вінницька, Волинська, Київська, ін. обл.) на
площі 8-45, макс. 100%. У посівах вівса розвиватиметься червоно-бура плямистість. У посівах озимого
та ярого ячменів помітного поширення набуде летуча сажка. За високої зволоженості під час наливу
зерна на колосках ймовірний розвиток фузаріозу та септоріозу.
За високого інфекційного фону масовий розвиток (епіфітотія) можливий за умов теплої,
вологої погоди в загущених з високим рівнем азотного удобрення посівах. За такої ситуації насіннєві та
високопродуктивні посіви мають бути оздоровлені.
Ефективне оздоровлення рослин досягається шляхом обприскування високопродуктивних
посівів під час формування зернівок альто супер, к.е., 0,4 л/га, амістаром екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га,
імпактом, к.с., 0,5 л/га , фолікулом, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,6 л/га.
Дощова погода за бутонізації – цвітіння гороху сприятиме масовому відродженню личинок
бульбочкових довгоносиків, які харчуватимуться на корінцях культури. Після заляльковування личинок
вихід жуків нового покоління відбуватиметься в другій половині червня. Горохова попелиця за умов
помірно теплої вологої погоди утворюватиме численні колонії на рослинах гороху, що
спричинятимуть погіршення розвитку рослин культури. Жуки горохової зернівки заселятимуть
спочатку крайові смуги, за жаркої погоди (не нижче 21оС) в період цвітіння живитимуться пилком і
пелюстками гороху, а за tо 18-27оС відкладатимуть яйця, відроджені з яких личинки
пошкоджуватимуть зерно майбутнього врожаю. Бутонам, квіткам і зав’язі гороху завдаватимуть шкоди
личинки горохового комарика (галиці), трипси, гусениці листогризучих совок. Літатимуть і
відкладатимуть яйця метелики горохової плодожерки. За сухої спекотної погоди можливе підвищення
чисельності метеликів акацієвої (бобової) вогнівки.
За високої вологості повітря і температури 18-25ºС в загущених посівах гороху рослини
хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, сіру гниль, борошнисту росу. Високі температури повітря за
низької вологості грунту (40-60%) сприятимуть розвитку фузаріозної кореневої гнилі.
В період бутонізації - початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.),
попелиці (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки
(25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га,
децис профі, в.г., 0,07 кг/га, діазол, в.е., 0,5-0,75 л/га, фуфанон, к.е., 0,5-1,2 л/га, карате зеон, мк.с., 0,125
л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, Бі-58 новий, данадим, біммер, к.е.,
0,5-1 л/га, парашут, мк.с., 0,25-0,5 л/га, штефесин, к.е., 0,2 л/га, а також дозволені для застосування в
посівах на зелений горошок фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки
проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб
застосовують фосфорно-калійні добрива.
За сухої жаркої погоди у червні рослинам сої у плантаціях завдаватимуть шкоди бульбочкові
довгоносики, клопи, попелиці, гусениці совок, дротяники. Низька температура за проростання
насіння, грунтові й повітряні посухи у післясходовий період сприятимуть поширенню фузаріозу.
Підвищена вологість повітря за температури 18-26оС спричинить розвиток пероноспорозу, аскохітозу,
альтернаріозу, септоріозу. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного
бактеріозу.
Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на
рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують препаратами: золон, к.е., 2,5-3
л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га. В насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після
виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що уражені
пероноспорозом, церкоспорозом, вірусними хворобами з насіннєвих посівів видаляють.
У багаторічних травах після підкосу за стеблування – бутонізації рослин розвиватимуться і
шкодитимуть жуки й личинки довгоносиків, гусінь совок, клопи, попелиці, товстоніжки, комарики,
осередково лучний метелик, сарана, інші. За вологої теплої погоди поширюватимуться плямистості,
антракноз, аскохітоз, пероноспороз, інші.
Проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів та бур’янів
проводять підкіс багаторічних трав у фазу масової бутонізації для одержання насіння з проміжного
укосу, з другого – перед чи на початку цвітіння з обов’язковим вивезенням зеленої маси з полів. Після
підкосу в насіннєвих ділянках в період стеблування – бутонізації рослин люцерни за наявності ЕПШ:
фітономуса (жуків 5-8 екз. на кв.м, личинок 20-30 екз. на 100 п.с.), жовтого тихіуса 20-30 жуків,
гусениць підгризаючих совок 8-10 екз. на кв.м, клопів – сліпняків 15-20, люцернової товстоніжки 20-
25, попелиць 500-600 екз. на 100 п.с. посіви обробляють актелліком, к.е., 1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1
л/га, діазиноном, к.е., 1 л/га, золоном, 1,4 – 2,8 л/га (насінники), фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-
0,15 л/га, штефесином, к.е., 0,5-1 л/га, іншими. Одночасно з інсектицидами застосовують
мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га).
Технічні культури
В центральних та східних бурякосійних областях у червні в цукрових буряках
розвиватимуться й пошкоджуватимуть рослини жуки й личинки звичайного бурякового довгоносика.
Найбільша небезпека від них очікується, передусім на посівах пізніх строків сівби Вінницької,
Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей, де
чисельність жуків осередково 0,5-1, макс. до 4 екз. на кв.м, що у 2-10 разів перевищує ЕПШ. Особливої
уваги слід надати раннім посівам культури, де закінчилась захисна дія токсикації.
У західних і центральних областях на забур`янених березкою й осотом плантаціях буряків
розвиватимуться личинки сірого бурякового довгоносика. Скрізь шкодитимуть культурі бурякові
блішки. За помірно теплої вологої погоди на рослинах масово розмножуватиметься листкова бурякова
попелиця. У Лісостепу й Поліссі за аналогічних погодних умов, насамперед на забур`янених площах
буряків розвиватимуться бурякові щитоноски, мінуючі мухи. У східному Лісостепу й Степу за
посушливої жаркої погоди осередково пошкоджуватимуть культуру бурякові мінуюча міль, коренева
попелиця, павутинний кліщ. Повсюди ймовірні розвиток і шкідливість листогризучих та підгризаючих
совок, переважно в Степу та центральному й східному Лісостепу – лучного метелика, саранових.
На запливаючих грунтах, за утворення поверхневої кірки, надлишку або нестачі поживних
елементів рослини буряків до фази 3-х пар справжніх листків уражуватиме коренеїд. Тепла з
достатньою вологістю повітря погода сприятиме поширенню церкоспорозу, плямистостей листя. За
прохолодних умов рослини хворітимуть на пероноспороз. Ураження рослин борошнистою росою,
фузаріозною гниллю ймовірне, передусім у господарствах Лісостепу й Степу, за сухої жаркої погоди.
Захищають посіви від попелиці й мінуючих мух (ЕПШ відповідно 5 й 30% заселених рослин)
актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, фуфаноном, к.е., 1–2,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5–1 л/га, іншими.
За співвідношення ентомофаг:попелиця 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки
інсектицидами недоцільні. За появи ознак пероноспорозу посіви оздоровлюють акробатом МЦ, з.п., 2
кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га; за появи окремих плям церкоспорозу на 3–5% рослин – дерозалом,
к.с., 0,3–0,4 л/га, за ураження борошнистою росою, іншими хворобами 5–10% рослин – фундазолом,
з.п., 0,6–0,8 кг/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, рексом Т, к.с., 0,5–1 л/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га
тощо. За наростання хвороб проводять повторно (бажано іншим фунгіцидом) через 12–15, після
обробки фундазолом через 20–25 днів.
Чисельність листогризучих і підгризаючих совок на стадії яйця ефективно контролює
трихограма, випуск якої проводять відповідно до технології. Гусениць совок у посівах знешкоджують
за показниками ЕПШ дозволеними інсектицидами (див. «Прогноз – 2009»).
У посівах соняшнику тепла з помірними опадами погода у червні сприятиме наростанню
чисельності й шкідливості геліхризової попелиці, клопів, цикадок, трипсів, павутинного кліща. Скрізь
вогнищами розвиватимуться та пошкоджуватимуть рослини гусениці листогризучих совок, в Степу,
окрім того – лучного метелика й саранові. Пізні сходи соняшника, переважно в Степу, заселятимуть та
пошкоджуватимуть сірий південний і чорний довгоносики, піщаний мідляк, дротяники й несправжні
дротяники, гусениці підгризаючих совок. У південному Лісостепу й Степу посіви культури, переважно
засмічені квітучою рослинністю, заселятимуть жуки соняшникових вусача й шипоноски, які після
додаткового живлення відкладатимуть яйця в стебла, де згодом розвиватимуться личинки.
Повсюдний розвиток білої й сірої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси соняшника
уможливлюватиметься за теплої з частими опадами погоди. Переважно у східних і південних областях
осередково поширюватимуться в культурі іржа, борошниста роса, септоріоз, фомопсис.
В разі заселення попелицею понад 20% рослин соняшника (на кожній по 40-50 екз.) і
відсутності ентомофагів; ягідним, польовим і люцерновим клопами (2 екз. на кошик) посіви захищають
фуфаноном, к.е., 0,6 л/га. Під час масового відкладання яєць лускокрилими випускають яйцеїда-
трихограму (за рекомендаціями). Гусениць І-го покоління лучного метелика за чисельності понад 8-10
екз. на кв.м знешкоджують обробками штефесином, к.е., 0,25 л/га тощо. На ділянках гібридизації хворі
рослини соняшнику за можливості видаляють. Оздоровлюють посіви культури до цвітіння від
пероноспорозу дерозалом, к.с., 1,5 л/га; фомопсису – колфуго супер, в.с., 2 л/га; гнилей – тайтлом,
таносом, в.г., 0,4-0,6 л/га, іншими.
У посівах ярого ріпаку розвиватимуться й шкодитимуть ріпаковий квіткоїд,
прихованохоботники, листкоїди, пильщик, білани, листогризучі совки, клопи, попелиці. За умов
вологої помірно теплої погоди рослини культури уражуватимуться пероноспорозом, фомозом,
гнилями. Захищають культуру до початку цвітіння за надпорогової чисельності шкідників вантексом,
мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате, к.е., карате зеоном, мк.с., 0,1-0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га,
іншими.
Осередково в озимому ріпаку західних й центральних областей в стручках, попередньо
пошкоджених насіннєвим прихованохоботником, розвиватимуться личинки капустяного стручкового
комарика (галиці). За випадання дощів рослини уражуватимуться циліндроспоріозом, гнилями,
розвиток яких за 14 днів до збирання і побуріння 70% кошиків обмежують десикацією гліфоганом,
вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га, реглоном супер, в.р.к., 2-3 л/га.
Посіви льону скрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть льонові блішки. У західних областях,
насамперед за жарких посушливих умов під час бутонізації та цвітіння, рослини потерпатимуть від
імаго й личинок льонового трипса. Осередково за істотної чисельності ймовірні пошкодження
гусеницями листогризучих совок, льонової плодожерки, клопами.
За достатньої вологості повітря й грунту рослини хворітимуть на аскохітоз і, переважно на
кислих грунтах, фузаріоз. Іржа уражуватиме рослини пізніх строків сівби за надмірного азотного
живлення. Бактеріоз поширюватиметься за жаркої посушливої погоди на сильно ущільнених площах з
недостатньою кількістю бору.
Під час бутонізації в разі заселення льоновим трипсом (8-10% рослин або 2-5 екз. на кожну),
плодожеркою, совкою проводять обприскування посівів дозволеними інсектицидами. Оздоровлюють
посіви культури за появи ознак ураження фузаріозу, аскохітозу, іржі, іншими хворобами через
обприскування хлорокисом міді, з.п., 2,2 кг/га, технічні посіви – фундазолом, з.п., 1 кг/га.
У хмеленасадженнях за теплої помірно дощової погоди масово розмножуватиметься й
шкодитиме хмельова попелиця, а за посушливих й жарких умов – павутинний кліщ. У вогнищах
ймовірна шкідливість гусениць листогризучих совок, на коріннях рослин харчуватимуться личинки
люцернового довгоносика, конопляної блішки, хрущів. Помірно тепла волога погода у червні
сприятиме поширенню пероноспорозу.
Плантації захищають від хмельової попелиці (ЕПШ 20-25 екз. на листок) штефесином, к.е.,
0,6-1 л/га, актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, варантом, в.р.к., 0,6 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,5 л/га; павутинного
кліща (7-8 екз. на листок) демітаном, к.с., 0,6-0,8 л/га, ортусом, к.с., 1,7-2,1 л/га, проти обох шкідників
Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом стабільним, к.е., 4-6 л/га, іншими. Гусениць 1-2 віків
картопляної (ЕПШ 2 екз. на кущ) і листогризучих совок знешкоджують обприскуванням плантацій Бі-
58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом стабільним, данадимом, к.е., 4-6 л/га.
Рослини хмелю від несправжньої борошнистої роси обприскують вперше за появи хвороби
на листках, вдруге – під час бутонізації фунгіцидами: альєтт, з.п., 3-5 кг/га, купроксат, к.с., 3-5 л/га,
ридоміл голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, агат 25К, т.п., 0,15-0,175 кг/га, квадрис, к.с., 0,8-1,2 л/га тощо.
Картопля та овочеві культури
Повсюдно в посівах картоплі, томатів, баклажанів продовжуватиметься живлення
колорадського жука та відкладання яєць, відбуватиметься масове виплодження та живлення личинок.
Жарка погода у червні прискорить розвиток усіх фаз шкідника і сприятиме зростанню шкідливості, яку
обмежують обробками плантацій.
За масового з’явлення личинок першого – другого віків чисельністю 10-20 екз. на кожну з 8-
10% заселених рослин, застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га, банкол, з.п., 0,2-0,3 кг/га, біскайя
(конфідор), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, інші.
Капусту скрізь заселятимуть і пошкоджуватимуть попелиці, гусениці біланів, совок,
капустяної молі, подекуди клопи, бариди, прихованохоботники, шкідливість яких зростатиме за
посушливої погоди.
В разі заселення капустяною попелицею 5-10% рослин культуру захищають шляхом
обприскування одним з препаратів: штефесин, к.е., 0,3 л/га, золон, к.е., 1,6-2 л/га, актара, к.с., 0,07-
0,09 л/га, інші. Проти гусениць лускокрилих застосовують діазинон, базудин, к.е., 1л/га, ф’юрі, к.е., 0,1-
0,15 л/га, димілін, з.п., 0,8-0,12 кг/га, інші. ЕПШ капустяної совки 1-2 гусениці на рослину ранньої чи 5
гусениць пізньої капусти, якщо заселено 5% рослин і більше.
У червні рослини картоплі, томатів уражуватимуться фітофторозом, альтернаріозом, огірків
– бактеріозом, пероноспорозом, цибулі – пероноспорозом. За умов вологої погоди розвиток і
поширення хвороб зростатимуть.
Від хвороб картоплю захищають профілактично у фазі бутонізації – цвітіння, томати – за
появи плям фітофтори на картоплі акробатом МЦ, з.п. або в.г., 2 кг/га, татту, к.с., 3л/га, іншими.
Цибулю від пероноспороз оздоровлюють альєттом, з.п., 2 кг/га, ридомілом голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га,
іншими препаратами.
У посівах гарбузових культур (кабачки, кавуни, дині), передусім степових та лісостепових
областей, розвиватимуться баштанна попелиця, павутинний кліщ, тютюновий трипс, з хвороб
поширюватимуться бактеріоз, антракноз тощо. Захист гарбузових культур від сисних шкідників
передбачає обприскування ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,4 л/га, від пероноспорозу -
превікуром, в.р., 2л/га, борошнистої роси – байлетоном, з.п., 0,3 кг/га.
Плодові та виноградні насадження
Харчуватимуться листками дерев молоді жуки яблуневого квіткоїда, в кінці червня вони
перейдуть у літню діапаузу. Метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні
відроджуватимуться їх гусениці. Закінчать живлення і заляльковуватимуться гусениці золотогуза,
розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть
яйця. Тепла і посушлива погода сприятиме зростанню чисельності й шкідливості сисних комах (кліщів,
попелиць, медяниць, щитівок, несправжньощитівок).
У яблуневих садах скрізь продовжуватиметься літ яблуневої плодожерки, а відкладання яєць
фітофагом буде активним за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні
години. За суми ефективних температур 230оС (понад 10оС) відроджуватимуться гусениці І-го
покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи
насіннєву камеру, личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи. Вишнева муха
відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.
Жарка волога погода сприятиме подальшому поширенню борошнистої роси, плодової гнилі.
Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу, у
зерняткових насадженнях парші сприятиме прохолодна погода за значних опадів.
Під час масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління
яблуневої плодожерки сади обробляють золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, Бі-58
новим, к.е., 0,8-2 л/га, з додаванням проти парші мерпану, в.г., 2-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га,
дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також імпакту, к.с., 0,1-0,15 л/га, тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га проти
борошнистої роси.
Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через
40 днів після цвітіння пізніх сортів груші, обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3
л/га, децисом профі, в.г., 0,1 кг/га, карате, к.е., 0,4 л/га, з додаванням проти парші делану, в.г., 0,5-1
кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га, а також проти борошнистої роси кумулюса,
в.г., 6 кг/га, тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га чи топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га.
Сорти вишні й черешні середнього й пізнього строків достигання, не пізніше, як за 20 днів до
початку збору врожаю проти вишневої мухи, кокомікозу, плодової гнилі захищають сумітіоном, к.е., 1-
2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2 л/га.
У виноградниках гусениці гронової листокрутки І-го покоління пошкоджуватимуть бутони й
суцвіття культури. У другій половині червня розпочнеться літ метеликів ІІ-го покоління і відкладання
ними яєць. Посушлива жарка погода сприятиме збільшенню чисельності й шкідливості кліщів
(павутинного, виноградного, зудня, ін.). В АР Крим молодим листкам винограду завдаватиме шкоди
кримський скосар. Дощі, роси за tо 20-25оС сприятимуть розвитку мілдью, сірої та білої гнилей, чорної
плямистості, за жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди розвиватиметься оїдіум.
Відразу після цвітіння виноградники захищають від мілдью, чорної плямистості, оїдіуму та
кліщів препаратами, які рекомендовані до цвітіння (див. «Прогноз-2009р.»). Під час росту ягід за
пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління гронової листокрутки, через 10 днів льоту
метеликів ІІ-го покоління осередки обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3
л/га, золоном, к.е., 1-2,8 л/га, штефесином, к.е., 0,4-0,6 л/га, ф'юрі, в.е., 0,15 л/га, люфоксом, к.е., 1 л/га,
іншими. За появи вогнищ ураження мілдью, чорною плямистістю, іншими хворобами виноградники
оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, кумулюсом, в.г., 3,6 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га, 1%
бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 1,5-2 кг/га. Осередки ураження оїдіумом та заселення кліщами
(8-10 і більше екз. на листок) обробляють рекомендованими до цвітіння фунгіцидами та інсекто-
акарицидами.
Багатоїдні шкідники
Саранові. В АР Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Луганській, Одеській,
Херсонській, інших степових і окремих лісостепових областях у балках, неорних, незораних землях,
інших місцях резервації саранових у червні продовжиться виплодження, яке розпочалося в кінці
травня, живлення та перехід у старші віки личинок стадних і нестадних саранових.
За умов жаркої посушливої погоди (25-30°С) ймовірне збільшення осередків підвищеної
чисельності саранових, шкідливість яких зростатиме в разі передчасного загрубіння та вигорання
рослинності в стаціях шкідників. У пошуках соковитої рослинності личинки переселятимуться в
сільськогосподарські посіви (зернові, кукурудза, соняшник, овочеві, ін. просапні культури), можливе
утворення куліг саранових, зокрема італійського пруса в Запорізькій, Луганській, Одеській,
Херсонській, інших степових областях, де здебільшого зосереджені осередки підвищеної чисельності
цієї шкідливої комахи.
Захисні обробки проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку.
Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати за розвитку їх у третьому-четвертому віках.
Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах. Винищувальні заходи
проводять за наявності на кв.м нестадних видів 5-10, італійського пруса 2-5 екз. Для захисту посівів від
саранових ефективні фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 (нестадні) та
0,4 л/га (стадні), інші.
Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика, що масово розповсюджується та шкодить в
Степу та Лісостепу, заляльковуватимуться, надалі у червні відбуватиметься літ метеликів та
відкладання яєць у посівах кукурудзи, проса, сорго, хмелю та на товстостеблих бур‘янах. За умов
помірно вологої погоди протягом червня (tº18-30°С вологість >70%) інтенсивність льоту та
потенційна плодючість метеликів зросте (одна самиця може відкласти в середньому 250-400 яєць).
Ефективним прийомом для обмеження чисельності й шкідливості гусениць фітофага є випуск
вогнівочної трихограми перший - на початку, другий – за масового відкладання яєць (50-100 тис.
самиць/га).
Лучний метелик. В ареалі шкідника (степові, центральні і східні лісостепові області)
триватиме літ метеликів, який розпочався наприкінці травня. Так, в неорних землях, багаторічних
травах, інших угіддях Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Одеської областей відбувається
слабкий, подекуди середній (0,5-2 екз. на 10 кроків) літ лучного метелика. За сприятливих умов місяця
(температура вище 20°С, наявність опадів, роси та квітучої нектароносної рослинності), метелики
досягнувши статевої зрілості, спарюватимуться, відкладатимуть яйця. Оптимальними умовами для
розвитку гусениць молодших віків будуть відносна вологість повітря >60% та температура 25°С.
У понижених місцях, біля водойм та інших достатньо зволожених площах багаторічних трав,
просапних культур Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, інших областей Степу та
деяких Лісостепу, ймовірний істотний розвиток і шкідливість гусениць першого покоління.
В разі сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму на початку
та під час масового відкладання яєць. За чисельності гусениць вище ЕПШ проводять захисні обробки
препаратами відповідно до рекомендацій «Прогноз – 2009».
Підгризаючі совки. Триватиме літ метеликів озимої, окличної, інших совок. Тепла (18-27°С),
помірно волога (70-90%) погода сприятиме інтенсивному виділенню нектару квітучої рослинності, що
необхідний для додаткового живлення самиць. За таких умов відбудеться оптимальне дозрівання
статевої продукції та відкладання яєць (500 – 800 яєць на одну самку). За середньодобової температури
повітря 18-25°С виплоджуватимуться гусениці, які шкодитимуть у посівах зернових, просапних,
овочевих та інших культур.
Ймовірне утворення вогнищ підвищеної чисельності й шкідливості фітофагів у посівах
сільськогосподарських культур Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Луганської,
Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької, інших областей Степу, Лісостепу, подекуди
Полісся.
За появи осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2,
кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) хімічні
препарати: карате зеон, мк.с., 0,3 л/га, діазинон, к.е., 1-1,5 л/га, штефесин, к.е.,0,2-0,5 л/га, інші за
регламентами існуючих технологій. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження
гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.
Скрізь у посівах багаторічних трав, овочевих і просапних культур розвиватимуться і
шкодитимуть гусениці листогризучих совок (капустяної, совки – гамми, городньої, люцернової, у
степових - помідорної, бавовникової, ін.), чисельність яких повсюди щорічно зростає через
організаційно – господарські негаразди, забур’яненість, незораність полів тощо.
Проти гусениць листогризучих совок використовують актеллік, к.е., золон, к.е., діазинон,
к.е., 1,1-1,5 л/га, інші у рекомендованих нормах. У посадках капусти ефективні гормональні препарати:
димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, матч, к.е., 0,4л/га, номолт, к.е., 0,3л/га.
Мишоподібні гризуни скрізь розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових,
ріпака, багаторічних трав та інших угіддях.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
