|
|
|
|
прогноз 27.02.2008
|
Прогноз розвитку та поширення шкідників і хвороб
зернових колосових культур в 2008 році
Для того, щоб знати, яка ситуація очікує нас у 2008 р. на полях озимих та ярих зернових культур, слід проаналізувати, поведінку шкідливих організмів протягом минулого року. В статті подаються матеріали досліджень фітосанітарного стану с/г угідь у 2007 р., проведені спеціалістами державної служби захисту рослин АР Крим, областей, районів країни.
За даними осінніх обстежень сільськогосподарських угідь на залягання зимуючого запасу шкідників і хвороб науковці установ УААН і спеціалісти Головдержзахисту відділу прогнозування і фітосанітарної діагностики рекомедують свої позиції щодо поширення і розвитку шкідливих організмів у колосових культурах протягом цьогорічної вегетації.
Посіви зернових колосових культур заселяють та пошкоджують численні шкідливі комахи та хвороби. Проте найбільшої шкоди хлібному полю завдають специфічні шкідники й хвороби, які пристосувалися до колосових культур й розвиваються відповідно до фаз розвитку цих рослин. Далі наводимо огляд розвитку найшкодочинніших із них.
Шкідники
Хлібні клопи. В Степу, південному Лісостепу, а місцями і в центральній його частині посіви пшениці і ячменю заселялись переважно шкідливою черепашкою, в інших регіонах вирощування зернових колосових культур в посівах виявляли переважно гостроголового, маврського, австрійського, а в південно-західній частині ще й ягідного клопів.
В останні роки спостерігається повсюдне підвищення чисельності та тенденція розширення ареалу шкідливої черепашки та збільшення питомої її частки серед інших видів клопів. Зростання чисельності шкідника має місце в центральній частині Степу та прилеглих областях (Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська, Черкаська), де перезимувавшого клопа нараховували в середньому 0,5, місцями 1-2 особини на кв.м. У Степу показник заселеності в 2-3 рази вищий. В осередках розмноження Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської областей було 2-5 особин на кв.м.Середня чисельність клопів у місцях зимівлі становила 0,6-3, макс. 5,3 в Херсонській та 7,8 екз. на кв.м Миколаївській областях.
Аналіз даних щодо багаторічної динаміки чисельності черепашки свідчить, що починаючи з 2005 р. спостерігається поступове її підвищення. Зростанню розмноження шкідника, особливо в 2007 р., сприяли відповідні екологічні умови, передусім, жарка погода в весняно-літній період. Враховуючи відмічене, зокрема значний зимуючий запас клопів за добре сформованого фізіологічного стану його у 2008 р. можна очікувати подальше зростання чисельності шкідника та розширення ареалу шкідливості.
Для захисту посівів зернових колосових культур від хлібних клопів та супутніх видів фітофагів слід застосовувати хімічний метод. При цьому важливо враховувати особливості сезонної динаміки заселення посівів черепашкою. За багаторічними даними в роки підйому чисельності клопів, що має місце в останні роки, відродження личинок та заселення ними посівів відбувається значно раніше, ніж в роки спадів та депресії, а розмноження переважно в період формування зерна пшениці. У цей же час масово заселяють пшеницю трипси, злакові попелиці, хлібні жуки. Проведення захисних заходів у цей період найефективніше.
Хлібні туруни (жужелиці), здебільшого звичайний, або малий, заселяли та розвивалися передусім в озимих зернових культурах, розміщених після колосових попередників у Степу, Лісостепу, осередково в окремих господарствах Волинської, Івано-Франківської областей Полісся.
Восени 2007 р., за даними вибіркових обстежень всіх полів сівозміни, на 19-29% площ середня чисельність личинок турунів становила 0,3-1,2, макс. 2 екз. на кв.м в осередках Вінницької, Донецької областей. На полях озимини Лісостепу й Степу на 20-26%, заселених площ у фазу сходи-кущіння, середня чисельність личинок залишилась на рівні минулого року 0,2-1,1, макс. 1,4-2,2 у Вінницькій, Донецькій, Луганській, Хмельницькій, в осередках Кіровоградської області нараховували 13 екз. на кв.м. У Степу, подекуди Лісостепу за надпорогової чисельності туруна проводились вибіркові обприскування посівів в окремих районах зазначених областей.
Відносно тепла погода, достатня вологість ґрунту у листопаді-грудні сприяли активному харчуванню і нормальному розвитку личинок, ймовірного під час відлиг взимку, зокрема у південних областях. Навесні 2008 р. основної шкоди озимим завдаватимуть личинки ІІІ віку за відновлення вегетації у посівах, розміщених після стерньових попередників вищевказаних та інших областей. Тому виникатиме потреба у додатковому обприскуванні, зокрема пшениці в осередках надпорогової чисельності шкідника.
Хлібні жуки (кузька, красун, хрестоносець) за даними осінніх обстежень ґрунту заселили 26-43% площ польових культур в Степу й Лісостепу за чисельності 0,4-1,6, макс. 5-10 екз. на кв.м личинками хлібних жуків. Слід відмітити, достатня забезпеченість ґрунту вологою восени й умови доброї перезимівлі личинок, ймовірно, сприятимуть підвищенню їх шкідливості в наступних посівах, зокрема цукрових буряків.
Враховуючи відмічені передумови розвитку та подальше зростання чисельності хлібних жуків, у 2008 р. в озимих та ярих колосових слід очікувати підвищення шкідливості у традиційних вогнищах АР Крим, Вінницької, Донецької, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Харківської областей. У період наливу зерна, за необхідності хімічного захисту посівів проти жуків, слід проводити обприскування крайових смуг полів або суцільне на невеликих площах.
Хлібні блішки, передусім смугаста через прохолодну погоду навесні в 2007р. мляво заселяли посіви зернових і слабко пошкоджували. Чисельність і шкідливість блішок зросли скрізь в період кущіння ярини, в тому числі і на посівах кукурудзи. Зимуючий запас хлібних блішок залишається на рівні багаторічних показників і складає 0,5-4, макс. 10 екз. на кв.м (Хмельницька обл.).У 2008 р. загроза від них є повсюди, а в Лісостепу та Поліссі разом із великою і звичайною стебловими блішками ймовірна в разі сприятливої теплої та сухої погоди, насамперед, у період сходів – кущіння ярих ячменю і пшениці, кукурудзи та проса, а також у посівах озимої пшениці пізніх строків сівби. Проти блішок (ЕПШ хлібної смугастої 30-50 екз. на кв.м) доцільні здебільшого обприскування крайових смуг полів, де зосереджується найбільша кількість шкідників.
Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) активізувались за потепління у фазу виходу в трубку-колосіння, найбільшої шкоди п’явиці завдали в період колосіння. В місцях зимівлі виявили 0,2-1,5, осередково в Херсонській області 3 екз. на кв.м, що на рівні 2006 р.
У поточному році слід очікувати повсюдний розвиток хлібних п’явиць (в Степу і південно-східному Лісостепу здебільшого червоногрудої, у північно-західному Лісостепу й Поліссі синьої), з утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості яких, насамперед у посівах ярих ячменю і пшениці, слід планувати проведення захисних заходів, здебільшого осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника.
Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, озима, опоміза пшенична, мероміза) пошкоджували пшеницю, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудзу. З них найпоширенішими були шведські мухи.
Восени шведські мухи заселили 25% площ озимої пшениці, що на рівні минулого року. Личинки пошкодили в середньому 3,2% рослин за чисельності 10,6 екз. на кв.м, що дещо вище минулорічних показників (2,3% і 8,9 екз. на кв.м). Спостерігалося значне проти минулорічного підвищення рівнів пошкодженості рослин (з 1,3 до 4,5%) та щільності популяції шкідника (з 5 до 15 екз. на кв.м) в Степу, а у Лісостепу все відбувалося навпаки. Найбільші зимуючі запаси шведських мух (12-28 екз. на кв.м) у Донецькій, Луганській, Миколаївській, Хмельницькій, Чернігівській областях.
Пошкодження озимих посівів гессенською, чорною пшеничною,опомізою пшеничною й озимою мухою мали місце в Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі.
Враховуючи достатній зимуючий запас злакових мух, у 2008 р. можливий масовий розвиток їх на зернових культурах повсюдно. Ймовірно це за доброї перезимівлі шкідників та сприятливих для їх розвитку погодних умов весни на слабко розкущених з осені, послаблених та зріджених озимих, пізніх посівах ярих зернових та кукурудзи за теплої сухої погоди навесні, зокрема наявності температурного мінімуму (+18°С) у травні. В разі достатньої кількості тепла й вологи навесні й восени та порушення умов агротехніки (неякісний обробіток ґрунту, наявність сходів падалиці, сівба озимих у ранні строки тощо) можливі значні пошкодження пшениці мухами в осінній період.
Хлібні пильщики (звичайний і чорний) розвивалися в посівах пшениці, жита й ячменю в Степу, більшості областей Лісостепу, подекуди Полісся (Чернігівська обл.) на рівні минулого року. Восени в стерні на 10-90% обстежених площ чисельність личинок до 0,5, макс. 9 (Донецька, Запорізька обл.) і 20 (АР Крим) екз. на кв.м.
У 2008 р. з огляду на значний зимуючий запас ймовірне підвищення чисельності й шкідливості хлібних пильщиків у Степу, подекуди Лісостепу й Поліссі (Чернігівська обл.). Осередки можуть виникнути за близьких до кліматичної норми гідротермічних умов травня-червня, теплої безвітряної погоди в період льоту імаго та за порушення агротехніки вирощування зернових культур (неякісний обробіток ґрунту, розміщення посівів після стерньових попередників).
Цикадки (смугаста, шестикрапкова, інші) поширені повсюдно. Навесні погодні умови сприяли їх розвитку. Живилися вони в озимих, ярих зернових колосових культурах та кукурудзі, але пошкодженість рослин була невисокою.
У 2008 р. за теплої посушливої весни, теплої сонячної погоди в вересні – середині жовтня ймовірне підвищення чисельності та шкідливості цикадок на зернових культурах, осередково –загрозливою мірою. Повсюди шкідники матимуть значення, як переносники вірусних та мікоплазмових хвороб.
Злакові попелиці Восени попелиці в Лісостепу й Поліссі заселили на 25-60, у Хмельницькій області 90% площ озимої пшениці, 4-15, макс. 50% рослин за чисельності 2-12 личинок на рослину. Чисельність зимуючих яєць лишається на рівні минулого року й становить 6-25 шт. на кв.м.
За ранньої сухої весни й такої кількості яєць у 2008 р. можливе масове заселення і пошкодження озимих і ярих зернових культур. Найшкідливішими попелиці будуть за помірно теплої вологої погоди в період молочної та молочно-воскової стиглості зерна.
Пшеничний трипс заселяв озиму пшеницю в більшості областей Степу й Лісостепу. Значний запас зимуючих личинок трипсів відповідає багаторічним даним спостережень. За доброї їх перезимівлі, теплої, помірно вологої погоди, навесні 2008 р. слід очікувати під час вегетації пшениць зростання чисельності та шкідливості фітофага в посівах, передусім в областях Степу та Лісостепу. Хімічний захист рослин у період формування зернівки – молочної стиглості зерна доцільно поєднати проти трипсів, хлібних клопів, жуків, попелиць тощо.
Крім вищезазначених в посівах зернових культур розмножуються та істотно шкодять багатоїдні комахи зокрема підгризаючі совки (озима, оклична), дротяники й несправжньодротяники, мишоподібні гризуни тощо.
Хороби
Кореневі гнилі проявились повсюди у фазі кущіння посівів усіх зернових колосових культур, насамперед озимої пшениці, а максимальний рівень ураження відмічених за молочної і молочно-воскової стиглості зерна. В озимих домінуючими були фузаріозна і гельмінтоспоріозна, фузаріозно-гельмінтоспоріозна, в окремих західних областях церкоспорельозна і фузаріозно-церкоспорельозна кореневі гнилі.
Спостерігалась тенденція розширення ареалу офіобольозної кореневої гнилі озимої пшениці, яка призвела до осередкового або розсіяного розвитку білоколосості та пустозерності в посівах Волинської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей. Локально проявилася пітіозна коренева гниль в озимій пшениці Львівської області і снігова пліснява за весняного кущіння в озимих пшениці, ячмені і житі Київської області. У посівах ярих ячмені і пшениці домінували гельмінтоспоріозні та гельмінтоспоріозно-фузаріозні кореневі гнилі.
У 2008 р. за постійної наявності первинного джерела інфекції в насінні, ґрунті та рослинних рештках слід очікувати проявлення кореневих гнилей на повторних посівах зернових колосових культур. Інтенсивність ураження рослин і її шкідливість буде визначатись низкою абіотичних і біотичних факторів, а саме: умовами зволоження і температури ґрунту в період сівби, фітосанітарним станом висіяного насіння та якістю його передпосівного протруєння, вибором попередника, агротехнічними заходами, спрямованими на підвищення стійкості рослин та обмеження розвитку хвороби (ранньовесняне боронування посівів озимини, підживлення збалансованими мінеральними добривами, осінні захисні заходи від церкоспорельозної кореневої гнилі та бур’янів тощо).
Іржасті хвороби проявилися в посівах усіх зернових колосових культур, окрім озимого ячменю. Домінувала бура листкова іржа озимої пшениці. Розвиток хвороби в основному носив депресивний характер через суху спекотну погоду на переважній частині території країни протягом тривалого весняно-літнього періоду
В осінній період в деяких областях Лісостепу та Полісся на падалиці і посівах озимої пшениці, переважно за ранніх строків сівби, після стерньових попередників виявлено 1-3% рослин з ураженням уредініопустулами.
Наявний природний запас інфекції за сприятливих погодних умов навесні 2008 р. може спричинити ранній прояв іржі в період поновлення вегетації рослин, а в подальшому за t° 11-18°С, опадів 70 мм у фазах виходу в трубку – наливання зерна і масовий розвиток хвороби.
Борошниста роса виявлена восени на падалиці і посівах озимої пшениці за ранніх строків сівби в більшості областей, де хворобою уражено 2-16 % обстежених площ і до 12% рослин, що є визначальним стартовим джерелом первинної інфекції після весняного поновлення вегетації рослин і подальшого розвитку хвороби. У 2008 р. борошнисту росу в посівах зернових колосових культур слід очікувати повсюдно, а за умов теплої та вологої погоди, в посівах після стерньових попередників, загущених, з високим рівнем мінерального удобрення, зокрема азотного, ймовірний розвиток хвороби від помірного до сильного.
Септоріоз листя. В 2007р. хвороба набула депресивного характеру з локальним строкатим ураженням, яке визначалось в основному нерівномірними і недостатніми опадами.
У 2008 р. слід очікувати прояв хвороби повсюдно, а за умов теплої дощової погоди у фази виходу в трубку – формування зерна ймовірний розвиток хвороби переважно в озимій пшениці Лісостепу і Полісся від помірного до епіфітотійного, а в Степу від слабкого до помірного рівнів.
Гельмінтоспоріоз уразив переважно ярий і озимий ячмені, а також ярі й озимі пшеницю та жито. У 2008 р. ймовірні гельмінтоспоріозні плямистості на всіх зернових культурах, а за теплої вологої погоди та частих дощів у посівах ярого і озимого ячменів можливий розвиток хвороби від помірного до епіфітотійного.
Фузаріоз колоса виявлений у посівах озимої пшениці повсюдно. В порівнянні з минулим роком розповсюдженість хвороби в посівах озимої пшениці зменшилась в 2 рази за відносно слабкого ураження колосся (1,4%), що обумовилось несприятливою для зараження і розвитку хвороби сухою спекотною погодою в період колосіння – цвітіння та достигання хлібів.
У 2008 р. ймовірний повсюдний прояв хвороби в посівах зернових колосових культур, а за умов теплої й вологої погоди з частими дощами і тривалими росами у період цвітіння – молочної стиглості зерна можливе середнє і сильне ураження колосся, переважно в Поліссі і Лісостепу.
Тверда сажка виявлена в посівах озимої пшениці 12 областей на 3,4% площ за ураження колосся в середньому 0,5%, ярого ячменю в Вінницькій, Кіровоградській, Полтавській і Харківській відповідно 2,7 і 0,3%, озимого ячменю в Одеській області 18,9 і 0,5%. В порівнянні з минулим роком хвороба в озимій пшениці зменшила свій ареал у 2,8 разів. Найшкідливішою вона виявилась в Житомирській, Львівській, Одеській, Полтавській областях на 3-10% площ за ураження 0,2-3% рослин.
Летуча сажка домінувала в ярому ячмені 25 областей на 14% площ за ураження 0,4% колосків, озимої пшениці 19 областей відповідно 2 і 0,1%, вівса 11 областей 6 і 0,3%, озимого ячменю в АР Крим, Вінницькій, Закарпатській, Одеській і Чернівецькій 14 і 0,4%, ярої пшениці в Волинській, Запорізькій, Львівській і Сумській 43 і 0,2%, жита в Сумській 7 і 0,1%. В порівнянні з минулим роком розповсюдженість летучих сажок і кількість уражених колосів озимої пшениці зменшилась відповідно в 2 і З рази, вівса 1,5 і 2,3 рази, а ярого ячменю, навпаки, збільшилась тільки розповсюдженість в 1,4 рази.
Найбільшу шкоду завдали летучі сажки ярому ячменю у Волинській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській і Миколаївській областях на 20-67% площ за 0,1-3% уражених колосів, озимій пшениці в Донецькій, Миколаївській, Полтавській і Сумській, відповідно 10-20 і 0,1-0,3%, вівсу у Волинській, Донецькій, Запорізькій і Сумській 20-100% і 0,1-0,5%. Овес сажкою хворів у 11 областях на 6% обстежених площ за ураження 0,3% рослин, що в порівнянні з минулим роком менше відповідно в 1,5 і 2,3 рази. В окремих областях (Волинська, Запорізька, Сумська) хворобою охоплено 20-33, макс. 100% (Донецька) площ за ураження колосків 0,1-0,5%.
У посівах проса звичайна сажка була виявлена у Вінницькій, Донецькій, Луганській, Черкаській і Сумській областях на 2-80% площ за 0,05-0,6% уражених рослин. У посівах жита Чернівецької області проявилася стеблова сажка на 35% площ за 0,5% ураження рослин.
Серед інших хвороб колоса в посівах зернових культур також проявились септоріоз колоса, альтернаріоз (чорний зародок), оливкова плісень, ріжки тощо.
У 2008 р. за вологої теплої погоди з частими дощами в період достигання хлібів ймовірний повсюдний прояв вищезгаданих сажкових та інших хвороб колоса зернових культур через наявність джерел інфекції в ґрунті, рослинних рештках та передусім насінні. Фактичні рівні ураження посівів і зараженості насіння сажковими хворобами в переважній більшості перевищують допустимі норми чинного ДСТУ 2240-93 і є критичними, зокрема для високих категорій насіннєвих посівів і насіння. Використання насіння з таких посівів за прямим цільовим призначенням без високоякісного передпосівного протруєння недопустиме.
СИСТЕМА захисту зернових колосових культур
від шкідників і хвороб у весняно-літній період
(Рекомендації Інституту захисту рослин УААН)
Надійність та висока захисна спроможність системи уможливлюється обов’язковим поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, біологічних і хімічних заходів регулювання фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин на рівні, який забезпечує уникнення господарсько відчутних втрат урожаю та якості зерна від шкідливих організмів.
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Строк проведення
заходу |
Зона, шкідливі
організми та умови проведення заходу
(ЕПШ) |
Зміст заходу, назви
та норми витрати
препаратів
кг, л/га, кг, л/т |
|
кален-
дарний |
феноло-
гічний |
|
Озимі зернові |
|
Березень-квітень
|
Віднов-лення весняної вегетації – кущіння (ІІ–ІІІ етапи)
|
Повсюди
Проти снігової плісняви, помірного та сильного ураження посівів кореневими гнилями, борошнистою росою, іржасти-ми та іншими хворобами і пошкодження хлібним туруном, опомізою пшеничною, гессенською, шведськими та ін. злаковими мухами |
Обов’язкове ранньовесняне боронування посівів впоперек рядків, прикореневе підживлення азотними та іншими добривами
|
|
—“—
|
Весняне кущіння (ІІІ етап)
|
Степ і частково, переважно південно-східний, Лісостеп
Після колосових попередників в осередках личинок хлібного туруна за їх чисельності понад 3–4 екз. на кв.м |
Вибіркове обприскування посівів діазиноном, к.е. або базудином, в.е., 1,5–1,8 л/га чи аналогами, нурелом Д, к.е., 0,75–1 л/га, парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, маршалом, к.е., 0,8-1,2 л/га, драгуном, к.е., 1,2 л/га, фостраном, к.е., 1,5 л/га |
|
Квітень-травень
|
Вихід у
трубку
(ІV–V етапи) |
Степ, переважно південний
Дорослі клопи шкід-ливої черепашки (2–4 екз. на кв.м і більше) |
Вибіркове обприскування посівів актарою, в.г., 0,1–0,14 кг/га, альтексом, к.е., 0,1–0,15 л/га чи аналогами, данадимом стабільним, к.е., 1–1,5 л/га чи аналогами, децисом форте, к.е., 0,05–0,08 л/га чи аналогами, карате к.е., 0,2 л/га чи аналогами, сумі-альфа, к.е., 0,2–0,25
л/га, фастаком, к.е., 0,1 л/га чи аналогами, фуфаноном, к.е., 1,2 л/га, ф’юрі, в.е.,
0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, кінміксом, к.е., 0,2–0,3 л/га, чи аналогами, фостраном, к.е., 1,5 л/га |
|
—“—
|
Вихід у
трубку
(V–VІІ етапи) |
Там же
Гусениці злакової листовійки: 50 екз. на кв. м – за теплої сухої весни і 100–150 екз. за помірно теплої і вологої погоди |
Обприскування крайових смуг посівів шириною до 150 м сумітіоном, к.е., 1 л/га, парашутом, мк.с., 0,25–0,5 л/га
|
|
Квітень-травень
|
Вихід у
трубку
(IV–VІ етапи) |
Повсюди, насамперед, Лісостеп і Полісся
Борошниста роса, бура листкова іржа, гельмін тоспоріозні плямистості та ринхоспоріоз за інтенсивності ураження 1%, септоріоз листя 5% і церкоспорельоз – у разі появи хвороби та за умов достатнього зволоження і досягнення критичного початкового рівня ураження однією з комплексу або домінуючою в зоні хворобою; оздоровлення рослин від супутніх хвороб забезпечується спектром захисної дії препаратів |
Обприскування посівів альто супер, к.с., 0,4 л/га, амістар екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, арбалетом к.с., 2 л/га, байлетоном, з.п., 0,5 кг/га чи аналогами, бампером, к.е., 0,5 л/га чи аналогами, дерозалом, к.с., 0,5 л/га чи аналогами, імпактом, к.с., 0,5 л/га, колосалем, к.е., 0,75–1л/га,міражем,к.е., 0,1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га чи аналогами, фальконом, к.е., 0,6 л/га, феразимом, к.с., 0,5 л/га, фундазолом,з.п.,0,3-0,6 кг/га, фортецею, к.е., 0,5-1 л/га |
|
Травень-червень
|
Кінець фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – колосіння (VІІ–VIII етапи) |
Повсюди, переважно західний Лісостеп і Полісся та Степ на зрошенні
Вищезгадані хвороби листя за поновлення і наростання їх розвитку після проведення обробки посівів фунгіцидами в період ІV–VІ етапів органогенеза |
Обприскування посівів проти хвороб листя тими фунгіцидами, що й на ІV–VІ етапах |
|
—”—
|
Колосіння – цвітіння (VIIІ–ІХ етапи)
|
Хвороби колосся (фузаріоз і септоріоз) за умов теплої, вологої, з частими дощами і тривалими росами погоди та ймовірного їх масового розвитку
|
В разі загрози одночасного розвитку хвороб колосся доцільно обробку провести альто супер, к.е., 0,4–0,5 л/га, фолікуром, к.е., 0,5 л/га, джерелом, к.с., імпактом, к.с., 0,5 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4–0,6
л/га, фальконом, к.е., 0,6 л/га, фортецею, к.е., 0,5–1 л/га |
|
Червень
|
Форму-вання – молочна стиглість зерна (ІХ–ХІ етапи)
|
Степ, східна й південна частини Лісостепу
Шкідлива черепашка – 2 і більше личинки на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10 личинок, пшеничні трипси 40–50 екз. на колос, злакові попелиці 20–30 екз. на стебло |
Обприскування посівів актарою, в.г., 0,1–0,14 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га чи аналогами, децисом Профі в.г., 0,4 л/га чи аналогами, карате зеон, к.с., 0,15 л/га чи аналогами, сумі-альфа, к.е., 0,2–0,25 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07 л/га, арриво, к.е., 0,2 л/га чи аналогами
|
|
Хлібні жуки – 3–8 екз. на кв.м
|
Обприскування посівів диметрином, к.е., 1-1,5 л/га, карате зеоном, к.с., 0,2
л/га чи аналогами, парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, штефесином, к.е., 0,25 л/га, ф’юрі, в.е.,
0,1 л/га; рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га |
|
Ярі зернові колосові |
|
Лютий – квітень
|
Допосів-ний період
|
Повсюди
Сажкові хвороби, кореневі гнилі, плямистості листя, пліснявіння насіння |
Обов’язкове протруєння насіння тим же способом, що й озимих, абсолютом, к.с., 1,5-2 л/т чи аналогами, байтан універсалом, з.п., 2 кг/т, бункером, в.с.к., 0,4-0,5 л/т чи аналогами, віалом, в.с.к., 0,4-0,5 л/т, вітаваксом 200 ФФ, в.с.к., 2,5–3 л/т чи аналогами, вінцитом, к.с., 2 л/т чи аналогами, гранівітом, в.с.к., 2,5-3 л/т, дерозалом, к.с., 1,5 л/т, дивідендом стар, т.к.с., 1,5-2 л/т, кінто дуо, к.с., 2-2,5 л/т, колфуго дуплетом, к.с., 2 л/т, лоспелом, в.м.е., 0,9 л/т, раксилом екстра, т.к.с., 1,5 л/т, реалом, т.к.с., 0,2 л/т, ростоком, к.с., 1 л/т, сарфуном Т, з.п., 2-3 кг/т; сумі-8 ФЛО, к.с., 1,3–1,7 л/т, степом, в.р., 0,4 л/т, сульфокарбатіоном-К, п., 0,2-0,6 кг/т, тебузаном, т.к.с., 0,4-0,5 л/т, фундазолом, з.п., 2-3 кг/т |
|
|
—”—
|
Цикадки, попелиці, злакові мухи, хлібні жуки, трипси |
Обробка насіння перед посівом рубіжем, к.е., фосфамідом, к.е., 2 л/т |
|
Березень – квітень
|
Період сівби
|
Повсюди
Формування посіву з підвищеною стійкістю чи витривалістю проти комплексу шкідливих організмів через створення оптимальних стартових умов для проростання насіння, появи сходів, росту і розвитку рослин |
Сівба в ранні стислі строки за настання польової стиглості ґрунту
|
|
Квітень – травень
|
Сходи –
3-й листок (І–ІІ етапи)
|
Повсюди
Смугаста хлібна блішка 30–50 екз. на кв.м, шведські мухи 40-50 екз. на 100 помахів сачком, п’явиці 10-30 жуків на кв.м |
Обприскування крайових смуг або всього посіву децисом Профі, в.г., 0,4 л/га, карате, к.е., 0,15 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га, оперкотом, з.п., 0,15-0,2 кг/га, кемідимом, к.е., 1-1,2 л/га |
|
Травень – червень
|
Кущіння – вихід у трубку (ІІІ–ІV етапи)
|
Повсюди
П’явиця в посівах пшениці, ячменю та вівса (150–200 і більше личинок на кв.м) Степ, Лісостеп
Клоп шкідлива черепашка в посівах пшениці 1-2, ячменю 3-4 екз. на кв.м, попелиця 5-10 екз. на стебло |
Вибіркове обприскування посівів в осередках шкідників карате, к.е., 0,2 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га, золоном, к.е., 1,5–2 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1–1,2 л/га, нурелом Д, к.е., 0,5–0,75 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га, рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га, оперкотом, з.п., 0,15-0,2 кг/га, кемідимом, к.е., 1-1,2 л/га |
|
Травень – червень
|
Вихід у трубку (ІV–VІІ етапи)
|
Повсюди
Гельмінтоспоріозні плямистості листя, ринхоспоріоз, борошниста роса, іржасті хвороби, септоріоз за таких умов, як в озимих зернових куль-турах |
Обприскування посівів альто супер, к.е., 0,4–0,5 л/га, байлетоном, з.п., 0,5 кг/га, бампером, дерозалом, к.е., 0,5 л/га чи аналогами, джерелом, к.с., імпактом, к.с., 0,5 л/га, колосалем, к.е., 0,5-1 л/га, рексом Дуо, к.е., 0,5 л/га чи аналогами, тилтом, к.е., 0,5 л/га чи аналогами, феразимом, к.с., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,5-0,6 кг/га, байзафоном, з.п., 0,5-1 кг/га |
|
Червень –липень
|
Цвітіння – форму-вання зерна (ІХ–Х етапи)
|
Степ. Лісостеп
Клоп шкідлива черепашка (личинки на кв.м): пшениця: 1-2 – тверді сорти; 4-6 – м’які сорти; ячмінь: 8-10– насіннєві; 20-25 –товарні посіви |
Обприскування посівів: пшениці – альтексом, к.е., 0,1-0,15 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, бульдоком, к.е., 0,25 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, дамаском, в.е., 1,5-1,8 л/га, карате Зеон к.е., 0,15 л/га, кінміксом, к.е., 0,2 л/га, базудином, в.е., 1,5-1,8 л/га, кемідимом, к.е., 1-1,5 л/га; ячменю – бульдоком, к.е., 0,25 л/га, циклоном, к.е., 0,1-0,15 л/га, диметрином, к.е., 1-1,5 л/га, іншими |
С. Довгань
О. Орлова
Головдержзахист
|
 |
|
|
