Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в липні 2008 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
В посівах зернових колосових культур, передусім Степу та Лісостепу, продовжуватиметься
розвиток клопа шкідливої черепашки. На початку липня здебільшого в цих зонах спостерігатимуться
дорослі клопи, яйцекладки, личинки всіх віків. Вони живитимуться зерном, що формується та
наливається, чим призводитимуть до кількісних втрат урожаю 2-7%. Однак у фазу воскової стиглості
навіть пошкодження 2-4% зерен, погіршує технологічні та хлібопекарські якості зерна пшениці. За 10-
20% пошкодження зерен відбувається повна втрата продовольчих, насіннєвих і фуражних якостей.
Найшкідливіший клоп черепашка буде в посівах зернових колосових культур Донецької,
Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської
областей Степу, де мають місце осередки (5-30 екз. на кв.м) підвищеної чисельності шкідника та
Вінницької, Київської, Полтавської, Черкаської, Харківської областей Лісостепу. Протягом липня клопи
окрилюватимуться, наприкінці місяця мігруватимуть до місць зимівлі в ліси та лісосмуги.
Високопродуктивні посіви сильних і цінних пшениць за наявності 2 і більше личинок на кв.м, решту
посівів 4-6, насіннєвий ячмінь – 8-10 личинок обприскують актарою, в.г., альфагардом, к.е., 0,15 л/га,
децисом профі, в.г., 0,4 кг/га, карате зеоном, к.е., 0,15 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, ф’юрі, в.е.,
0,07 л/га.
Ці інсектициди будуть ефективними також проти злакових попелиць та пшеничного трипса, які
скрізь заселили 40-100% площ, 5-40, макс. 100% рослин, 18-60% колосків по 4-25, макс. 50 екз. на
кожному (Запорізька обл.), пошкоджуючи колоски наносять кількісних втрат урожаю. Шкідливість
сисних зменшиться під час стиглості зерна.
Повсюди, насамперед у лісостепових та степових областях зерно в колосках пошкоджуватимуть
жуки туруна (жужелиці) та хлібні (кузька, красун, хрестоносець), у вогнищах високої чисельності яких
налічується 2-7 (Вінницька, Донецька, Запорізька, Херсонська обл.), макс. до 15 екз. на кв.м в
Луганській, Чернігівській областях. За наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви обприскують
диметрином, к.е., 1-1,5 л/га, карате зеоном, к.с., 0,2 л/га, парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, штефесином,
к.е, 0,25 л/га, рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га. В ярині дохарчується і залялькується злакова п’явиця. В
кукурудзі розвиватимуться попелиці, стебловий (кукурудзяний) метелик, бавовникова й інші совки.
Скрізь, передусім у Лісостепу й Поліссі вегетуючі зернові культури в разі сприятливих погодних
умов деякий час хворітимуть на борошнисту росу, буру листкову іржу та септоріоз, який
виснажуватиме рослини з переходом на колос, що побуріє, а зерно ставатиме щуплим. Осередково в
зернових культурах захворювання кореневими гнилями (офіобольозною, церкоспорельозною чи
фузаріозною) проявлятимуться як білоколосість та щуплозерність. Гельмінтоспоріоз ячменю, що має
місце у вищезазначених зонах за теплої вологої погоди липня може спричинити побуріння зародка
зерна культури.
Сажкові хвороби, зокрема летуча, розвиватимуться повсюдно, передусім в господарствах, які не
виконують протисажкових заходів. За підвищеної вологості та пониженої температури повітря
повсюди ймовірний розвиток фузаріозу та альтернаріозу колоса.
Погіршенню якості зерна від шкідливих комах та хвороб можна запобігти першочерговим
оперативним збиранням урожаю високопродуктивних сортів пшениці, насіннєвих та інших посівів
прямим комбануванням.
Боби та насінини гороху пошкоджуватимуть личинки горохової зернівки, гусениці горохової
плодожерки та бобової (акацієвої) вогнівки. На початку липня завдаватимуть шкоди рослинам
культури горохова попелиця, трипси. Закінчиться розвиток першого покоління горохового комарика і
бульбочкових довгоносиків, надалі виходитиме нове покоління шкідників.
Ураженню рослин гороху аскохітозом сприятимуть випадання дощів за tо 17-20оС, наявність
рос і пошкоджень посівів бульбочковими довгоносиками, пероноспорозом – часті дощі, роси за tо 16-
19оС, борошнистою росою - суха погода за tо 18-21оС та відносної вологості повітря 70-80%,
кореневими гнилями – tо 19-23оС та відносної вологості повітря 45-60%.
Під час утворення бобів гороху та відкладання яєць горохової плодожерки, акацієвої вогнівки,
листогризучих совок, лучного метелика проводять випуск бурої та жовтої трихограм у співвідношенні
1 : 10. Для прискорення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу хвороб і
шкідників проводять десикацію посівів реглоном Супер, в.р., 2-3 л/га, везувієм, в.р.к., 2-3 л/га за
пожовтіння нижніх стручків та вологості зерна 45% за 7 днів до збирання, раундапом Макс, в.р., 2,4
л/га, вулканом плюс, в.р., 2,5 л/га за побуріння 70-75% бобів за 14 днів до збору врожаю.
У посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) скрізь продовжуватиметься
розвиток і шкідливість комплексу комах, насамперед довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові
(фітономуси), клопів, насіннєїдів (тихіус, апіон), попелиць, трипсів, гусениць совок, інших.
Багаторічні трави, через 7-10 днів після підкосу, у фазі бутонізації, за надпорогової чисельності
комах-фітофагів обробляють інсектицидами: актеллік, к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, діазинон,
к.е., 1 л/га, діазол, в.е., 2-3 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), кінмікс, к.е.,
0,3-0,4 л/га, фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, штефесин, к.е., 0,5-1 л/га, інші. Одночасно з
інсектицидами в насінниках застосовують мікроелементи: борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6
кг/га. Під час цвітіння, на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис.
особин на га), а в період масового відкладання (через 7-8 днів) випуск трихограми повторюють.
Посівам сої осередково завдаватимуть шкодити бульбочкові, сірий довгоносики, клопи,
павутинний кліщ, трипси, гусениці акацієвої вогнівки і листогризучих совок. За умов підвищеної
вологості рослини хворітимуть на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз. Можливе ураження
церкоспорозом, бактеріозами, вірусними, іншими хворобами.
У фазах бутонізації – цвітіння при виявленні перших ознак вищезазначених хвороб на
насінницьких посівах рекомендується проводити обробку рослин розчинами дозволених фунгіцидів.
Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють. Під час формування бобів, за
надпорогової чисельності шкідників проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58
новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2-2,5 л/га.
Технічні культури
У липні в посівах та насінниках цукрових буряків, передусім за помірно теплої погоди в
Лісостепу й Поліссі масово розвиватиметься бурякова листкова попелиця, яка за відповідних умов
червня заселила 5-40% рослин культури. Чисельність фітофага контролюватимуть переважно
ентомофаги, паразити та грибкові захворювання, а за надпорогової кількості попелиці – хімічні
обробки.
Осередково в лісостепових, передусім Київській, Полтавській, Харківській, Черкаській, інших
областях шкодитимуть личинки звичайного бурякового довгоносика. У поліських і лісостепових
областях вогнищами за помірно теплої вологої погоди розвиватимуться личинки бурякових мух,
щитоносок, переважно в степових та південних лісостепових областях за жарких посушливих умов –
мінуючої молі, кореневої попелиці.
Скрізь вогнищами відмічатиметься шкідливість дротяників, личинок хрущів, гусениць
підгризаючих і листогризучих совок, в Степу – лучного метелика. Періодичні опади, рясні роси та
тепла погода червня, сприяли поширенню в посівах буряків, передусім столових, церкоспорозу (12-
23% рослин осередків Волинської, ін. обл.). Надалі церкоспороз поширюватиметься в цукрових
буряках повсюди. За аналогічних погодних умов у липні масово розповсюджуватимуться альтернаріоз,
пероноспороз, вірусні жовтуха і мозаїка. Посушливі умови викликатимуть масове поширення
борошнистої роси, фомозу тощо. Хвороби коренеплодів парша, дуплуватість, гнилі, голодування
уражуватимуть рослини передусім за неналежного виконання агротехнічних заходів,
незбалансованого внесення макро- і мікроелементів тощо.
Захищають культуру від попелиці (ЕПШ 15% заселених рослин) і мінуючих мух (ЕПШ 30%
заселених рослин по 3-5 личинок мух на кожну), павутинного кліща, інших шкідників актелліком,
золоном, к.е., 1 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, дурсбаном, к.е., 0,8 л/га, ратибором, в.р.к., 0,2-0,3 л/га.
За співвідношення ентомофаг : попелиця 1 : 30 або ураження 30% особин попелиці хворобами
обробки недоцільні.
До змикання рядків проводять міжрядні розпушування грунту з одночасним підживленням, яке
покращує аерацію грунту та знищує яйця і личинок звичайного бурякового довгоносика, інших
грунтових шкідників. За чисельності підгризаючих 1-2, листогризучих совок 2-3 екз. на кв.м, молі 2-3
екз. на рослину проводять захисні обробки рекомендованими препаратами (див. «Прогноз-2008 р.»).
Плантації за появи ознак пероноспорозу обприскують акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, емінентом,
в.м.е., 0,8 л/га, джерелом, к.с., 0,2 л/га, абакусом, мк.е., 1,25-1,5 л/га; за появи окремих плям
церкоспорозу на 3-5% рослин – дерозалом, к.с., 0,3-0,4 л/га, дитаном М-45, з.п., 2-3 кг/га, хлорокисом
міді, з.п., 3,2-4 кг/га; за ураження еризифозом 5-10% рослин – байлетоном, з.п., 0,6 кг/га, альто, к.с., 0,2
л/га, фортецею, к.е., 0,6-0,8 л/га, іншими. За наростання хвороб повторні обробки (бажано чергувати
препарати) проводять через 12-15 днів, а після застосування фундазолу – через 20-25 днів.
Посіви соняшнику, переважно в Лісостепу та Степу масово заселятимуть геліхризова попелиця,
польові клопи, трипси, цикадки, які харчуються на 4-57, макс. 80% рослин Вінницької, Донецької,
Сумської, інших областей, викликаючи пожовтіння і зморщування листків. Осередково
відмічатиметься шкідливість лучного та стеблового (кукурудзяного) метеликів, підгризаючих і
листогризучих совок, сарани. Наряду з вищезазначеними шкідниками розвиватимуться і спеціалізовані
соняшникові вогнівка, вусач, шипоноска.
Гусениці вогнівки за найімовірнішого поширення в АР Крим, Донецькій, Київській, інших
областях, виїдають насіння непанцирних сортів, обгризають листки, обгортки, роблять численні ходи
в донці кошику, обплітаючи його павутинням. У дощову погоду пошкоджені кошики загнивають.
В стеблах соняшнику, передусім Луганської, Миколаївської, Херсонської, інших областей Степу,
подекуди Лісостепу, харчуватимуться вусач і шипоноска, шкідливість яких найбільша в посівах пізніх
строків сівби і полягає у зменшенні маси та відсотку жиру в ядрах сім`янок, а також за значної їх
чисельності може спричинити ламання стебел. Збільшенню популяцій спеціалізованих шкідників
сприяє розширення площ культури, недотримання сівозмін, агротехніки, вирощування нестійких
сортів, інше.
Розвитку гнилей, пероноспорозу, окрім вищезазначених чинників, сприятимуть помірні
температури й підвищена вологість повітря; фомозу, фомопсису – підвищена t° й рясні опади; іржі,
септоріозу, вовчка – посушлива жарка погода.
Захищають рослини до початку цвітіння проти клопів і попелиці (ЕПШ 20% заселених рослин по
40-50 екз. в кожній і відсутності ентомофагів) фуфаноном, к.е., 0,6 л/га. Вогнища лучного метелика
(ЕПШ 8-10 гусениць на кв.м) знешкоджують штефесином, к.е., 0,25 л/га, саранових – за
рекомендаціями (див. відповідний розділ). Розвиток пероноспорозу попереджують дерозалом,
ефатолом. За можливості епіфітотій гнилей посіви оздоровлюють абсолютом, к.с., 1,5 л/га, таносом,
тайтлом, в.г., 0,4-0,6 кг/га; поширення фомопсису призупиняють корбелем, к.е., 0,8 л/га, колфуго
супер, в.с., 2 л/га. За необхідності повторні обробки проводять через 2 тижні. За виявлення квітконосів
вовчка випускають муху фітомізу.
У хмелеплантаціях за температури 17-21°С і частих опадів поширюватиметься несправжня
борошниста роса, а також хмельова попелиця, павутинний кліщ. Імовірна шкідливість довгоносиків,
цикадок, совок, з грунтових шкідників – дротяників, личинок хрущів тощо.
Для збереження якості і кількості врожаю шишок за наявності 20-25 екз. попелиці плантації
хмелю захищають штефесином, к.е., 0,6-1 л/га, актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, конфідором, в.р.к., 0,6 л/га,
5-7 екз. кліща на листок – демітаном, к.с., 0,6-0,8 л/га, ортусом, 5% к.с., 1,8-2,1 л/га, проти обох
шкідників ефективні Бі-58 новий, к.е., 1,5-6 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, талстар, к.е., 1,2 л/га, фозалон,
к.е., 1-1,5 л/га, інші. Проти пероноспорозу перше обприскування проводять за появи хвороби на
листках, друге – в період бутонізації, третє – під час формування шишок альєттом, з.п., 3-5 кг/га,
ферофлором, богатирем, з.п., 2,5 кг/га, хлорокисом міді, з.п., 6-8 кг/га тощо.
Рослини льону за теплої дощової погоди уражуватимуться антракнозом, фомозом, фузаріозним
в`яненням і побурінням, поліспорозом, а за жаркої посушливої – бактеріозом, борошнистою росою.
Шкодитимуть рослинам совки, льонові блішки, клопи, у вогнищах трипс, плодожерка.
В молодих стручках ярого ріпаку харчуватимуться насіннєвий прихованохоботник, капустяна
стручкова галиця. Вогнищами відмічатиметься шкідливість совок, біланів, листкоїдів, а також
капустяної попелиці, клопів тощо. Альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, гнилі та інші хвороби
розповсюджуватимуться переважно за помірно теплої, вологої погоди.
У тютюнових плантаціях розвиватимуться тютюновий трипс, баштанна попелиця, з багатоїдних –
листогризучі і підгризаючі совки, інші фітофаги. З хвороб найімовірніший розвиток бронзовості томатів,
вірусної пістриці, за сприятливих погодних умов – пероноспорозу, бактеріальної рябухи. Захисні
обробки проводять дозволеними препаратами за існуючими технологіями.
Картопля та овочеві культури
У плантаціях картоплі, томатів, інших пасльонових культур степових та лісостепових областей
шкодитимуть жуки і личинки колорадського жука другого покоління, відбуватиметься спарювання та
відкладання яєць. У поліських - личинки першого покоління масово живитимуться і
заляльковуватимуться, наприкінці липня вийдуть жуки літнього покоління. За умов жаркої погоди
липня розвиток всіх стадій фітофага прискорюватиметься, відповідно зросте шкідливість жука у посівах
середніх і пізніх сортів картоплі. Захищають посіви картоплі обприскуванням одним з препаратів:
актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, банкол, з.п., 0,2-0,3 кг/га, бульдок, к.е., 0,25л/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025
кг/га, конфідор (зеніт, імідж), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідор максі, бомбардир, в.г., 0,045-0,05 кг/га, інші;
томати - золоном, к.е., 1л/га, карате або карате зеоном, мк.с., 0,1л/га (ці препарати застосовують і на
баклажанах), іншими.
У липні капусту скрізь пошкоджуватимуть гусениці капустяної, інших совок, біланів, молі та
попелиця. За надпорогової чисельності (5 гусениць капустяної совки на кожну з 5% і більше заселених
рослин пізньої капусти), застосовують діазинон, к.е., базудин, в.е., дамаск, діазол, в.е., 1 л/га,
лепідоцид, р., 3-4 л/га, інші. В разі заселення капустяною попелицею 5-10% рослин – обприскують
штефесином, к.е., 0,3 л/га, золоном, к.е., 1,6-2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, актарою, в.г., 0,6-0,8 кг/га.
Гарбузові (огірки, кабачки, кавуни, дині), цибуля, томати, інші овочеві культури, передусім в
Степу та Лісостепу, заселятимуть баштанна попелиця, подекуди тютюновий трипс, розвиток і
шкідливість яких у липні зростатиме за умов жаркої, помірно вологої погоди. Знешкоджують сисних
комах обприскуванням рослин карате, карате зеоном, мк.с., 0,1 л/га, актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га.
Повсюди хвороби картоплі й томатів (фітофтороз, макроспоріоз), огірків (бактеріоз, осередково
пероноспороз), цибулі (пероноспороз) за теплої дощової погоди, рясних рос, туманів, різких коливань
температури у липні масово розвиватимуться і створюватимуть епіфітотійну ситуацію в посівах.
Для оздоровлення картоплі, томатів від комплексу хвороб застосовують акробат МЦ, з.п., 2
кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г., метаксил, з.п., 2,5 кг/га, татту, к.с., 2-3 л/га, інші, огірків, цибулі -
алльєт, з.п., 1,2-2 кг/га, акробат МЦ, з.п., ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г., у вище вказаних нормах, інші
препарати.
Плодові та виноградні насадження
В яблуневих садах протягом липня дохарчовуватимуться гусениці яблуневої плодожерки І-го
покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, а інша частина заляльковуватиметься. Передусім в
Степу, південному Лісостепу і Закарпатті у липні з’являтимуться метелики ІІ-го покоління, які
літатимуть і відкладатимуть яйця на плоди осінніх і зимових сортів яблуні. Значної шкоди гусениці
яблуневої плодожерки завдаватимуть незахищеним садам повсюди, зокрема Дніпропетровської,
Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Одеської, Чернігівської областей, де ними
пошкоджено 7-31% плодів та падалиці.
Тепла з помірними опадами погода сприятиме наростанню чисельності й шкідливості сисних
шкідників (зеленої яблуневої, сливової обпиленої, чорної вишневої, інших попелиць, звичайного
павутинного, бурого і червоного плодових кліщів, грушевої медяниці) особливо в АР Крим,
Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирська, Луганській, Львівській, Одеська, інших областях, де
вони заселили 47-80% дерев.
Повсюдно призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки,
яблуневої молі, шовкопрядів), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі яйця. Гусениці білана
жилкуватого і золотогуза живитимуться листками зерняткових культур.
Плоди середніх та пізніх сортів черешні і вишні скрізь пошкоджуватимуть личинки вишневої
мухи (4-35%, в осередках Запорізької області пошкоджено 67% плодів). Закінчивши живлення (перша
половина липня) личинки заглиблюватимуться в грунт, де зимуватимуть.
За умов помірно теплої дощової погоди повсюдно зростатиме розвиток парші яблуні і груші,
кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, посушлива жарка погода сприятиме
розвитку борошнистої роси, а значні опади – плодової гнилі.
Зерняткові сади в разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 3 і більше метеликів
яблуневої плодожерки або одного східної обробляють піринексом, мк.с., 3-3,5 л/га, сумітіоном, к.е.,
1,6-3 л/га або конфідором, в.р.к., 0,25 л/га, пілотом, к.е., 1,5 л/га, проти парші додають делан, в.г., 0,5-1
кг/га, дитан М-45, з.п., 2-3 кг/га чи мерпан, в.г., 2,5 кг/га або чемпіон, з.п., 1,5-2 кг/га та кумулюс, в.г., 6
кг/га, тіовіт Джет, в.г., 5-8 кг/га, алмаз чи топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га проти борошнистої роси та один з
акарицидів: аполло або демітан. Проти рухомих личинок щитівок і несправжньощитівок застосовують
Бі-58 новий, к.е., 0,8-2 л/га, данадим, к.е., 2 л/га, препарат 30 В, к.е., 25-40 л/га, санмайт, з.п., 0,5-0,9
кг/га.
Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня проти яблуневої плодожерки, парші,
борошнистої роси обприскують інсегаром, з.п., 0,6 кг/га чи матчем, к.е., 1 л/га з додаванням дитану М-
45, з.п., 3 кг/га, мерпану 80, в.г., 2,5 кг/га проти парші. При обробці сортів, що уражуються
борошнистою росою, додають топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га чи імпакт, к.с., 0,15 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га чи
тіовіт Джет, в. г., 5-8 кг/га.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від
кокомікозу хлорокисом міді, з.п., 4-6 кг/га, хорусом, 0,2-0,3 кг/га чи фіталом, 2 л/га. У липні на
виноградниках розвиватиметься ІІ-ге покоління гронової листокрутки. За своєчасного і якісного
застосування інсектицидів проти гусениць І-го покоління шкідника, шкідливість гусениць ІІ-го
покоління буде не значною. Заселятимуть і пошкоджуватимуть листки виноградний зудень, павутинні,
інші кліщі. За теплої дощової погоди кущі винограду уражуватимуться чорною плямистістю та мілдью,
суха жарка погода сприятиме розвитку оїдіуму.
Під час росту ягід за пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління гронової
листокрутки, через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління осередки вогнищ обприскують арриво, к.е.,
0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, зенітом, в.р.к., 0,25 л/га, штефесином, к.е., 0,4-0,6 л/га,
ф'юрі, в.е., 0,15 л/га, матчем, к.е., 0,5-1 л/га, рогором, к.е., 0,8-2 л/га, іншими рекомендованими
препаратами (див. «Прогноз-2008р.»). За ураження мілдью, чорною плямистістю, оїдіумом плантації
оздоровлюють мерпаном 50, з.п., 2,5 кг/га, блу Бордо, в.г., 5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га, 1%
бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 2 кг/га. За наявності 8-10 і більше кліщів на листок
виноградники обробляють одним із препаратів: бізон Супер, к.е., 2-3 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, тіовіт
Джет, в.г., 5 кг/га, дурсбан Ультра, к.е., 2 л/га, талстар, к.е. 0,2 л/га, омайт, к.е., 1,5 л/га.
Багатоїдні шкідники
Саранові. В АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській,
Харківській, Херсонській, інших областях Степу та деяких Лісостепу продовжиться живлення личинок
італійського пруса та нестадних кобилок і перехід їх у старші віки, відбуватиметься окрилення,
парування саранчуків, розпочнеться відкладання яєць-ворочків. Можливе утворення куліг личинок
саранових, зокрема італійського пруса та заселення посівів сільськогосподарських культур, що межують
з резерваціями в АР Крим, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях, де в червні виявлені і
локалізовані вогнища комах з чисельністю 3-26, макс. 150 екз. на кв.м.
Найкращими умовами для розвитку сарани є спекотна погода за температури повітря 20-28ºС, за
яких вони інтенсивно харчуються. В жаркі дні саранові випаровують велику кількість води, для
поповнення якої вони поїдають рослини нерідко не через голод, а спонукані спрагою. Захисні
обприскування проводять за наявності на кв.м 2-5 екз. італійського пруса, 10-15 екз. нестадних
кобилок фастаком, к.е., 0,2 л/га, парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспіланом, р.п., 0,05-0,075 кг/га енжіо,
мк.с., 0,18 л/га, іншими.
Лучний метелик. У степових, центральних і східних лісостепових областях продовжуватиметься
розвиток гусениць, відбуватиметься їх заляльковування та розпочнеться літ метеликів. Оптимальні
умови (температура 21-25ºС, ГТК>0,9) в період харчування гусениць сприятимуть накопиченню
достатнього жирового тіла, що забезпечить високий потенціал плодючості метеликів.
Для розвитку першого покоління шкідника склалися надзвичайно сприятливі умови. Тепла
помірно волога погода сприяла інтенсивному виділенню нектару квітучої рослинності, що забезпечило
метеликів додатковим живленням. У зв’язку з цим дозрівання статевої продукції відбулося відразу
після вильоту метеликів. Можливий значний літ метеликів та осередки високої чисельності і
шкідливості гусениць другого покоління в посівах просапних культур, багаторічних трав, передусім
Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської
областей, де є запас підвищеної чисельності фітофага. За щільності 10-20 і більше гусениць на кв.м
проводять обприскування актеліком, к.е., 1-1,5 л/га, базудином, діазолом, в.е., 2-3 л/га, золон, к.е., 1,4-
2,8 л/га, альтексом, к.е., 0,1-0,25 л/га, іншими.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. У посівах кукурудзи, соняшника, проса, хмелю, сорго, інших
товстостеблових культур продовжиться літ метеликів, відкладання яєць, виплодження гусениць
першого покоління. За умов помірно теплої, вологої погоди (18-28ºС, вологості >70%), що сприяє
реалізації плодючості самиць метелика та виплодженню гусениць, в Лісостепу та Степу очікується
формування осередків високої чисельності та шкідливості фітофага. На початку і під час масового
відкладання яєць рекомендується випускати трихограму вогнівочної форми. За наявності яйцекладок
на 18% і більше рослин з гусеницями застосовують делфіс, к.е., 0,5-0,7 л/га, димілін, з.п., 0,09 кг/га,
карате або карате зеоном, к.е., 0,2 л/га, лепідоцид, з.п., 2 кг/га, інші.
Підгризаючі совки. За оптимальних умов (температури 18-25ºС і вологості повітря 70-95%)
повсюдно гусениці озимої і окличної совок розвиватимуться і шкодитимуть у посівах просапних
культур, багаторічних трав. Дохарчувавшись гусениці відходитимуть на заляльковування, яке за умов
помірної зволоженості повітря (ГТК 1,1-1,3) триватиме 11-14 днів. В цілому на розвиток одного
покоління необхідна сума ефективних температур 550-750ºС. У Вінницькій, Волинській, Донецькій,
Запорізькій, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, інших лісостепових
та окремих степових областях можливі осередки високої чисельності гусениць (ЕПШ у буряках 1-2,
інших просапних 3-8 екз. на кв.м). За вказаної чисельності гусениць застосовують суміші
фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах їх витрат. З агротехнічних прийомів
ефективні міжрядні розпушування просапних, передусім, цукрових буряків і овочевих культур. У Степу
літ метеликів другого покоління очікується в другій половині липня.
Повсюди гусениці капустяної, совки-гамма, С-чорне, городньої, конюшинової, люцернової, у
степових областях – бавовникової, інших листогризучих совок розвиватимуться і шкодитимуть у
посівах овочів, кукурудзи, інших просапних культур, багаторічних трав. За суми ефективних
температур понад 500ºС за період від масового льоту метеликів літнього покоління до заляльковування
забезпечиться високий життєвий рівень популяції. Знешкоджують гусениць розпушуванням міжрядь
просапних культур, обприскуванням золоном, к.е., базудином, в.е., децисом профі к.е., іншими у
рекомендованих нормах. У посадках середньої та пізньостиглої капусти ефективні гормональні
препарати димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, матч, к.е., 0,4 л/га, номолт, к.е., 0,3 л/га. застосування
інсектицидів проти гусениць помідорної, бавовникової, інших совок бажане до початку
плодоутворення.
Забезпеченість кормовою базою мишоподібних гризунів, особливо сірих полівок, та погодні
умови червня сприяють подальшому їх розвитку, розмноженню та шкодочинності у посівах зернових
культур, багаторчних трав, інших культур.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
