Прогноз
фiтосанiтарного стану та рекомендацiї щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в липнi 2009 року
Зерновi, зернобобовi культури та багаторiчнi трави
Найшкiдливiший фiтофаг зернового поля клоп шкiдлива черепашка в ареалі
продовжуватиме розвиток у посiвах i валках озимих пшеницi та ячменю. В Степу та
Лiсостепу на початку липня спостерігатимуться поодинокi дорослi клопи та
яйцекладки, а також личинки всiх вiкiв, якi живитимуться зерном, до його загрубiння,
що призводитиме кiлькiснi та якiснi втрати врожаю. Навiть незначні (2-3%) домiшки
пошкодженого зерна відчутно погiршують технологiчнi, смаковi, хлiбопекарськi якостi
зерна пшеницi. За 6% домiшок пошкодженого зерна, що спричиняють до 10 личинок
на кв.м, погіршуються посiвнi й фуражнi якостi зерна. За 10-20% пошкодження зерна
вiдбувається повна втрата продовольчих, насiннєвих i фуражних якостей. Протягом
липня клопи дохарчовуватимуться, окрилюватимуться, у другiй половинi мiсяця
мiгруватимуть до мiсць зимiвлi, в лiси та лiсосмуги.
В господарствах Донецької, Днiпропетровської, Запорiзької, Кiровоградської,
Луганської, Миколавської, Одеської, Херсонської областей Степу, подекуди у
Вiнницькiй, Кивськiй, Черкаськiй, Харкiвськiй областях Лiсостепу, де мали мiсце
осередки надпорогової (у 2-12 разiв бiльше ЕПШ) чисельностi шкiдника, в разi
непроведення захисних заходiв можливi значнi пошкодження зерна клопом шкiдливою
черепашкою.
В центральному та схiдному Лiсостепу, подекуди Полiссi високопродуктивнi пiзнi
посiви сильних i цiнних пшениць за наявностi 2 i бiльше личинок на кв.м, решту
посiвiв 4-6, насiннєвий ячмiнь - 8-10 личинок обприскують актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га,
арриво, к.е., 0,2 л/га, бiммером, к.е., 1-1,5 л/га, Бi-58 новим, к.е., 1,5 л/га, карате
зеоном, к.с., 0,15 л/га. Цi iнсектициди ефективнi також проти супутнiх шкiдникiв,
зокрема хлiбних жукiв (ЕПШ 3-8 жукiв на кв.м), жужелицi, попелицi, трипсiв.
Хлiбнi жуки повсюди, хлiбна жужелиця в розмiщених пiсля стерньових
попередникiв посiвах, у липнi харчуватимуться дозрiваючим зерном у колосках
пшеницi, жита, ячменю, що осередково може призвести до значного зменшення маси
зерна. Хлiбнi жуки відкладатимуть яйця у вологий грунт на парах, просапних та iнших
культурах. Хлiбна жужелиця пiсля збору врожаю зосереджуватиметься в мiсцях втрат
зерна, де в серпнi за достатнього зволоження грунту вiдкладатиме яйця.
Повсюди зерном до його огрубiння харчуватимуться сиснi фiтофаги, злакова
попелиця та пшеничний трипс, кiлькiсть яких 2-12, макс. 28 екз. на кожному з 4-48,
макс. 90% колоскiв (Кiровоградська, Харкiвська Черкаська, iн. обл.), через що зерно
може стати щуплим та легковагим. Закiнчивши розвиток личинки тринса опустяться в
грунт, де залишаться на зимiвлю. З настанням воскової стиглостi зерна з’являться
крилатi особини попелиць, якi перелiтатимуть на пiзнiше достигаючi посiви зернових
культур, а також дикорослi злаки, згодом на сходи падалицi.
За низької зволоженостi грунту, подекуди на ярих зернових, харчуватимуться
п’явицi, якi потiм заляльковуватимуться в грунтi, звiдки наступного року вийде жук. У
злакових бур’янах та колосках зернових культур розвиватимуться лiтнi поколiння
злакових мух, зокрема шведських. У кукурудзi Степу та Лiсостепу продовжуватимуть
розвиватися попелиця, цикадки, стебловий (кукурудзяний) метелик, бавовникова
й iншi совки.
Вегетуючi посiви озимих i ярих зернових колосових культур Лiсостепу та Полiсся
деякий час хворiтимуть на борошнисту росу, септорiоз, буру листкову iржу, iншi
хвороби, зокрема у Вiнницькiй, Кивськiй, Лъвiвськiй, Тернопiльськiй, Хмельницькiй,
iн. обл. В господарствах цих зон за вологої теплої погоди можуть масово
поширюватись септорiоз, альтсрнарiоз, фузарiоз, iншi хвороби колоса.
Повсюди розвиватиметься гельмiнтоспорiоз ярого ячменю, на який хворiють 8-40,
макс. 80% (Вiнницька, Сумська, iн.обл.) рослин культури, що за теплої вологої погоди
в липнi спричинятиме побурiння зародка зерна культури. Скрiзь у посiвах колосових
проявлятимуться сажковi хвороби, зокрема летуча. А через кореневi гнилi матимуть
мiсце бiлоколосiсть та щуплозернiсть.
Захист зернових колосових культур у липнi дуже обмежений через строки
очiкування. Збереженню зерна вiд шкiдникiв та хвороб сприятиме першочергове
оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних i цiнних сортiв
пшеницi, насiннєвих посiвiв та заселених i уражених вищевказаними органiзмами площ
та доведення зерна до вiдповiдних посiвних та хлiбопекарських кондицiй.
У липнi боби та насiнини гороху пошкоджуватимугь личинки горохової зернiвки,
гусеницi горохової плодожерки та бобової (акацiєвоi) вогнiвки. Завдаватимуть
шкоди, висмоктуючи сiк з тканин рослин культури дорослi трипси та їх личинки. За
помiрно вологої теплої погоди горохова попелиця утворюватиме численнi поколiння
на рослинах гороху. Закінчиться розвиток горохового комарика та бульбочкових
довгоносикiв, у другiй половинi липня виходитимуть iмаго.
Наявнiсть дощiв, рос, пошкодження посiвiв бульбочковими донгоносиками за 17-
20°С сприятимуть ураженню рослин гороху аскохiтозом, за 16-1 90С
пероноспорозом, борошнистою росою (суха погода за 18-210С та вiдносної вологостi
повiтря 70-80%), кореневими гнилями (° 19-230С за вiдносної вологостi повiгря 40-
60%).
Пiд час утворення бобiв гороху та вiдкладання яєць горохової плодожерки,
акацiєвої вогнiвки, листогризучих совок, лучного метелика проводять випуск бурої та
жовтої трiхограм у спiввiдношеннi 1:10. Для прискорення дозрiвання насiння гороху та
зменшення шкiдливої дiї комплексу хвороб i шкiдникiв проводять десикацiю посiвiв
реглоном супер, в.р., везувiсм, в.р.к., 2-З л/га за пожовтiввя ввжвiх стручкiв та
вологостi зерна 45% за 7 днiв до збирання, рауцдапом макс, в.р., 2,4 л/га, вулканом
плюс, в.р., 2,5 л/га за побурiння 70-75% бобiв за 14 днiв до збору врожаю.
Посiвам сої завдаватимуть шкоди молодi жуки бульбочкових довгоносикiв,
осередково трипси, гусеницi бобової (акацiєво) вогнiвки i совок. За сухої й жаркої
погоди посiви культури пошкоджуватимуть, висмоктуючи соки з молодих рослин,
клопи, павутинний клiщ, попелицi. За умов пiдвищенi вологостi рослини хворiтимуть
на пероноспороз, аскохiтоз, септорiоз. Можливе ураження рослин сої
церкоспорозом, бактерiозами, вiрусними, іншими хворобами.
У фазi бугонiзацiї - цвiтiння за виявлення перших ознак вищезазначених хвороб на
насіннєвих посiвах рекомендується проводити обробку рослин розчинами дозволених
фунгiцидiв. Рослини, уражені вірусними хворобами, з посiвiв видаляють.
У посiвах багаторiчних трав (люцерна, конюшини, еспарцету) скрізь
продовжуватиметься розвиток та шкiдливiсть комплексу комах, насамперед
довгоносиків (бульбочковi, листкові люцернові (фiтономуси)), клопiв-слiпнякiв,
насiннєїдiв (тихiус, апiон), попелиць, трипсiв, товстонiжок, гусениць совок, iнших.
Багаторiчнi трави, через 7-10 днiв пiсля пiдкосу, у фазi бутонiзацiї за надпорогової
чисельностi комах-фiтофагiв обробляють інсектицидами: актеллiком, к.е., 1 л/га, Бi-58
новим, к.е., 0,5-1 л/га, дiазиноном, к.е., 1 л/га, дiазолом, в.е., 2-3 л/га, дурсбаном, к.е.,
1,5 л/га, золоном, 1,4 — 2,8 л/га (насiнники), фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрi, в.е., 0,1-
0,15 л/га, штефесином, к.е., 0,5-1 л/га, iншими. Одночасно з інсектицидами в
насiнниках застосовують мiкроелементи: борна кислота, молiбдат амонiю, 0,3-0,6 кг/га.
Пiд час цвiтiння, на початку вiдкладання яєць совками випускають трихограму (100-
150 тис. особин на га), а в перiод масового відкладання (через 7-8 днiв) випуск
трихограми повторюють.
Технiчнi культури
У липнi в посiвах цукрових бурякiв та насiнниках за теплої з пiдвищеною
вологiстю погоди й вiдсутностi зливових дощiв масово розмножуватиметься листкова
бурякова попелиця, яка у червнi заселила й пошкодила, переважно в Лiсостепу й
Полiссi 23-56% рослин культури. дiяльнiсть ентомофагiв (паразитiв, хижих комах) та
поширення грибкових захворювань ефективно контролюватимуть чисельнiсть
шкiдника.
Осередково в центральнiй зонi бурякосiяння, передусiм у Вiнницъкiй, Київськiй,
Полтавськiй, Харкiвськiй, Черкаськiй, Чернiгiвськiй областях, розвиватимуться й
пошкоджуватимуть корiння бурякiв личинки звичайного бурякового довгоносика.
Помiрно тепла волога погода, насамперед у захiдних i центральних областях,
сприятиме розвитку щитоносок, мiнуючих мух. У пiвденних та схiдних областях за
жарко посушливої погоди зростатиме чисельнiсть i шкiдливiсть бурякових мiнуючої
молi, кореневої попелицi. Скрiзь у вогнищах ймовiрнi пошкодження рослин
дротяниками й несправжнiми дротяниками, гусеницями підгризаючих i
листогризучих совок, переважно в Стену та пiвденному Лiсостепу - лучного
метелика, сарановими.
Розвиток церкоспорозу, який охопив 2-10%, переважно кормових i столових
бурякiв у Степу й Лiсостепу, набуватиме масового характеру за рясних ранкових рос та
невеликих теплих дощiв за середньодобової температури 15-20°С, а також за вiдносної
вологостi повiтря 96-100% протягом 3-5 днiв (не менше 10-12 годин щоденно). Такi ж
погоднi умови сприятимуть поширенню альтернарiозу, рамулярiозу,
пероноспорозу. За посушливих погодних умов розповсюджуватиметься борошниста
роса, а за неналежного виконання всiх технологічних прийомів щодо вирощування й
захисту культури - фомоз. Коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплуватiстю,
гнилями, передусім на запливаючих, перезволожених, ущільнених ґрунтах за неякiсної
агротехніки, у вогнищах переважно захiдних областей. Нестача макро- i мiкроелементiв
живлення викликатиме хвороби голодування. Вiруснi жовтяницю й мозаїку
поширюватимуть сиснi шкідники (попелицi, цикадки, клопи).
Проти бурякової попелицi, мiнуючих мух, iнших шкiдникiв посiви обприскують
актеллiком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, Бi-58 новим, к.е., 0,5—1 л/га, моспiланом, р.п.,
0,05 кг/га. За спiввiдношення ентомофаг: попелиця 1:30 або ураження 30% особин
попелицi хворобами обробки інсектицидами недоцiльнi. За появи ознак пероноспорозу
рослини оздоровлюють акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, емiнентом, в.м.е., 0,8 л/га. За
появи окремих.
Для оздоровлення картоплі, томатів використовують акробат МЦ, з.п. або в.г., 2
кг/га, татгу, к.с., Эл/га, iншi. Цибулю вiд пероноспорозу оздоровлюють альєттом, з.п., 2
кг/га, ридомiлом голд МД, в.г., 2,5 кг/га, iншими препаратами. Захищаючи картоплю
та овочеві культури в липні хiмiчними препаратами, слiд суворо дотримуватися
санітарних вимог.
Шкiдники i хвороби плодових та виноградних насаджень
В яблуневих садах протягом липня дохарчовуватимуться гусениці яблуневої
плодожерки 1-го покоління, частина з яких вiдiйде у зимову діапаузу, а інша частина
заляльковуватиметься. Передусім в Степу, південному Лісостепу i Закарпатті у липні
з’являтямуться метелики 11-го поколiння, якi лiтатимуть i вiдкладатимуть яйця на
плоди осiннiх i зимових сортiв яблунi. Значно шкоди гусеницi яблуневої плодожерки
завдаватимуть незахищеним садам повсюди, зокрема Вiнницької, Днiпропетровської,
Житомирської, Луганської областей, де ними пошкоджено 5-30% плодів та подальші.
Тепла з помiрними опадами погода скрiзь сприятиме наростанню чисельності й
шкiдливостi сисних шкiдникiв (зеленої яблуневої, сливової обпиленої, чорнот
вишневої, iнших попелиць, звичайного павутинного, бурого i червоного плодових
клiщiв, грушевої медяниці, щитiвок i несправжньощитiвок) особливо в АР Крим,
Вiнницькiй, Днiпропетровськiй, Житомирськiй, Закарпатськiй, Iвано-Франкiвськiй,
Кивськiй, Чернiвецькiй, Чернiгiвськiй, iнших областях, де вони заселили 55-100%
дерев.
Повсюдно призупиниться шкiдливiсть листогризучих шкiдникiв (розанової
листокругки, яблуневої молi, шовкопрядiв), вони лiтатимуть i відкладатимуть
зимуючi яйця. Гусеницi бiлана жилкуватого i золотогуза живитимуться листками
зерняткових порiд.
Плоди середнiх та пiзнiх сортiв черешнi i вишнi скрiзь пошкоджуватимуть
личинки вишневої мухи. Закінчивши живлення (кiнець липня) личинки
заглиблюватимуться в грунт, де зимуватимуть.
За умов помiрно теплої дощової погоди в липнi повсюдно iнтенсивнiшатиме
розвиток паршi яблунi i грушi, кокомiкозу, клястероспорiозу, кучерявостi листків
персика, посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, а значнi
опади - плодової гнилi.
Зерняткові сади в разi відлову феромонною пасткою за 7 днiв спостережень 3 i
більше метеликів яблуневої плодожерки або одного східної обробляють данадимом,
к.е., 2 л/га, сумiтiоном, к.е., 1,6-З л/га або конфiдором максi, в.г., 0,07 кг/га, з
додаванням проти паршi, плодової гнилi, борошнистої роси та iнших хвороб делану,
в.г., 0,5-1 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-З кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га, кумулюса, в.г., б
кг/га, тiовiту джет, в.г., 5-8 кг/га чи топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га. Проти рухомих личинок
щитiвок i несправжньощитiвок застосовують Бi-58 новий, к.е., 0,8-2 л/га, данадим, к.е.,
2 л/га, препарат 3О В, к.е., 25-40 л/га, санмайт, з.п., 0,5-0,9 кг/га.
Зимовi сорти яблунi та грушi наприкiнцi липня проти яблуневої плодожерки,
паршi, плодової гнилi, борошнистої роси обприскують люфоксом, к.е., 1 л/га, матчем,
к.е., 1 л/га з додаванвям дитаi-iу М-45, з.п., З кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти паршi,
а також топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га або iмпакгу, к.с., 0,15 л/га, кумулюсу, в.г., б кг/га чи
тiовiту джет, в.г., 5-8 кг/га проти борошнистої роси.
Вiдразу пiсля збору врожаю i ще двiчi з iнтервалом 12 днiв кiсточковi дерева
оздоровлюють вiд кокомiкозу хорусом, в.г., 2 л/га чи фiталом, в.р.к., 2 л/га.
В липнi у виноградниках розвиватиметься II-ге покоління гронової листокрутки.
За своєчасного i якісного застосування iнсектицидiв проти гусениць І-го покоління
шкідника, шкiдливiсть гусениць ІІ-го покоління буде не значною. Заселятимуть і
пошкоджуватимуть листки культури виноградний зудень, павутиннi, iншi клiщi. За
теплої (О 20-250С) дощової погоди продовжуватиметься ураження виноградних кущiв
мiлдью в АР Крим, Закарпатській, Одеській областях, суха жарка з відносною
вологістю повітря 70-95% погода сприятиме розвитку оїдіуму.
Пiд час росту ягід за пошкодження 3% i більше суцвіть гусеницями І-го покоління
гронової листокрутки, через 10 днiв льоту метеликів ІІ-го покоління осередки вогнищ
обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бi-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е., 1-
2,8 л/га, штефесином, к.е., 0,4-0,6 л/га, фюрi, в.е., 0,15 л/га, люфоксом, к.е., 1 л/га,
іншими. За появи вогнищ ураження мілдью, чорною плямистістю, іншими хворобами
виноградники оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, кумулюсом, в.г., 3,6 кг/га,
пенкоцебом, з.п., З кг/га, 1% бордоською рiдиною, фольпаном, в.г., 1,5-2 кг/га.
Осередки ураження оїдіумом та заселення клiщами (8-10 i бiльше екз. на листок)
обробляють рекомендованими до цвiтiння фунгіцидами та iнсекто-акарицидами.
Багатоїднi шкідники
Личинки саранових (iталiйський прус, рiзноманiтнi види кобилок -
чорносмугаста, блакитнокрила, хрестовичка мала, безкрила, двокольорова,
бiлосмугаста, iншi) живитимуться в неугiддях, пасовищах, луках, багаторiчнах
травах, балках, інших резерваціях степових i окремих лісостепових областей, де
перетворюватимуться в дорослих комах. По мiрi живлення та впливу температури
(оптимальна 20-28°С) у дорослих саранових відбуватиметься дозрівання статевих залоз,
парування, в кiнцi липня розпочнеться відкладання яєць самицями.
За жаркої посушливої погоди (t° 25-30°С) в липні можливе підвищення
шкiдливостi саранових у просапних культурах передусім Донецької, Запорiзької,
Луганської, Одеської, Херсонської, iнших степових областей. Зажерливість личинок
зростатиме протягом розвитку, i особливо за спеки, що може скорегувати їх поведінку.
Надвисокі температури повітря спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному
напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сiлъськогосподарських
рослин
Основну масу личинок стадних саранових слід лiквiдувати до закінчення розвитку
їх у третьому-четвертому вiках. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи
знаходяться на рослинах. Винищувальні заходи проводять за наявності на кв.м
неставних видiв 5-10, iталiйського пруса 2-5 екз. для захисту посiвiв вiд саранових
ефективні фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрi, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зещi, мк.с., 0,15
(нестаднi) та 0,4 л/га (стаднi), iншi.
У степових, центральних лісостепових (Київська, Черкаська) областях у липні
продовжиться розвиток гусениць лучного метелика, відбуватиметься
заляльковування. Оптимальними умовами для розвитку гусениць молодших вiкв
будуть температура 25°С i висока відносна вологість повiтря. для гусениць старіших
вiкiв температурний оптимум 20-32°С, а відносна вологiстъ повiтря 45-95%. Високi
температури i низька вологість повiтря в перiод розвитку гусениць не спричинять
помітних змiв у їх розвитку, але можливо призведуть до зниження плодючості
метеликів другою покоління.
Зважаючи на осередкове зростання сили льоту метеликiв веснявої генерацiї, в разi
опадiв можлива поява вогнищ підвищеної щільності гусениць у посiвах багаторiчних
трав, бурякiв, соняшнику, кукурудза, сої, овочевих, iнших просапник культур, в
першу чергу в осередках Днiпропетровської, Загiорiзької, Лугавської, Черкаської, iнших
областей.
У посiвах бурякiв за чисельностi гусениць 4-5 екз. на кв.м у фазi 2-10 справжнiх
листкiв; соняшнику 8-10 екз. на кв.м у фазi 4-6 листків i 20 за формування кошиків,
цвiтiння; овочевих культур 8-10 екз. на кв.м застосовують альтекс, парашуг, золов,,
дурсбав, iшсфесин, сумiтiон, iншi в рекомендованих нормах. З агротехнічних прийомiв
ефективне розпушування мiжрядь з присипанням зони рядка пiсля вiдходу гусениць на
заляльковування.
Повсюдно триватиме розвиток та шкідливiстъ озимої та окличної, в степових
областях дикої, пшеничної земляної, інших підгризаючих совок. Гусениці совок
живитимуться i шкодитимуть у посiвах цукрових бурякiв, овочевих, iнших просапних
культур, заляльковуватимуться. З середини липня у пiвденних областях розпочнеться
лiт метеликів другого покоління.
Високі температури та низька відносна вологість повiтря, що спостерігалась
протягом червня (пiд час масового лъоту метеликів) в Степу та Лiсостепу, зменшили
плодiочiстъ самiщь до 80-200 яєць. Разом з тим, за настання оптимальних умов (20-27°
С i вiдносної вологостi >70°С) для розвитку гусениць у липні ймовірне утворення
осередків підвищеної чисельності i шкiдливостi фiтофагiв у посiвах вищезазначених
культур степових, лісостепових, подекуди поліських областей.
За появи осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посiвах бурякiв 1-2,
кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на
кв.м) використовують: карате зеон, мк.с., 0,3 л/га, дiазинон, к.е., 1-1,5 л/га, штефесин,
к.е.,0,2- 0,5 л/га, iншi за регламентами існуючих технологій.
З листогризучих совок повсюдно осередково у посівах багаторічних трав,
овочевих i просапних культур розвиватимуться i шкодитимуть гусеницi
листогризучих совок (калустяної, совки - гамми, городньої, люцернової, у
степових - помідорної бавовникової, iн.), за високо чисельності гусениць яких
використовують актеллiк, к.е., золон, к.е., дiазинон, к.е., 1,1-1,5 л/га, iншi у
рекомендованих нормах. У посадках капусти ефективні гормональні препарати:
димiлiн, з.п., 0,08-0,12 кг/га, матч, к.е., 0,4л/га, номолт, к.е., 0,Зл/га.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Протягом липня триватиме лiт метеликiв у
посівах кукурудзи, конопель, сорго, хмелю, інших товстостеблих культур,
виплоджуватимуться та шкодитимуть гусениці. Оптимальними умовами для розвитку
гусениць будуть температури 17-30°С та вологість повiтря вище 80%.
На початку та пiд час масового відкладання яєць рекомендується випускати
трихограму вогнiвочної форми. За наявності яйцекладок на 18% i більше рослин
кукурудзи або 6-8% рослин з гусеницями метелика застосовують димiлiн, з.п., 0,09
кг/га, карате к.е., або карате зеон, к.с., 0,2 л!га, iншi.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
